Інклюзивна економіка

ЗАСТОСУВАННЯ ІНДЕКСУ ДЖИНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТЕРИТОРІЙ

М. Д. Балджи — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано варіант оцінювання інклюзивного напряму розвитку територій, який передбачає залучення значної частини трудових ресурсів і орієнтується на рівні можливості при доступу до ринку праці та ресурсів. Доведено, що в основу даного процесу покладено розвиток інноваційних бізнес-моделей, економіки спільного користування для забезпечення соціального прогресу, а також зосереджує увагу на рівності людського капіталу, продовольчої безпеки, ресурсної доступності, екологічного стану довкілля і захисту населення тощо. Тому інклюзивність територій дозволить розширити переваги економічного зростання з одночасним підвищенням якості життя та вирівнюванням існуючих регіональних диспропорцій, тому важливим є визначення особливостей даного процесу та можливостей його оцінки. Метою дослідження виступає визначення інклюзивності територій завдяки застосуванню індексу Джині, який застосовано для оцінювання елементів регіональної нерівності у якості доповнення до індексу інклюзивності економічного зростання. Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні підходу оцінювання до конкретної ситуації. Вдосконалено систему оцінки інклюзивності територій, що об’єднує соціальні, економічні та екологічні показники, що є потребою обчислення інклюзивності області, регіону, територіальної громади тощо. Запропоновано використання індексу Джині у розрахунках інклюзивності територій, який відображає ступінь відхилення фактичного виміру показників до їх рівномірного розподілу, залучаючи певні соціально-економіко-екологічні дані. Набула подальшого розвитку система виділення показників для визначення інклюзивності територій, до якої включено дані, що дозволяють аналізувати стан перспективного відновлення економіки та основі наявної ситуації в регіонах країни, що воювала, і потребує врахування параметрів інклюзивності. Проведено розрахунки інклюзивного розвитку Одеської області за допомогою індексу Джині та здійснено його порівняння з існуючими загальнонаціональними даними. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для регіонів повоєнної України, що дозволить визначити подальші напрямки розвитку територій та надасть можливість максимально залучити інклюзивний контент в систему господарювання при врахуванні потрібних умов та факторів.

ІНОВАЦІЇ ЯК БУДІВЕЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

Л. О. Богінська — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

В статті досліджується ключова роль інновацій у формуванні та розвитку цифрової економіки в контексті будівельної галузі. Аналізується, як інтеграція передових технологій, таких як інформаційне моделювання будівель (BIM), Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), віртуальна та доповнена реальність (VR/AR), а також роботизація, трансформує традиційні бізнес-моделі в будівництві. Висвітлюються нові можливості для підвищення ефективності, оптимізації ресурсів, покращення безпеки та забезпечення стійкості проєктів. Обговорюються виклики та потенційні переваги, що виникають внаслідок цієї трансформації, підкреслюючи, що інновації є не просто доповненням, а фундаментальним "будівельним матеріалом", який дозволяє галузі адаптуватися до вимог сучасної цифрової екосистеми та створювати нові ціннісні пропозиції, що є запорукою конкурентоспроможності та сталого розвитку в XXI столітті.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ВІДНОВЛЕННЯ

В. П. Єлагін — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У статті комплексно досліджено трансформацію соціальної держави та суспільних інститутів України в умовах війни. Проаналізовано структурні зміни соціальних функцій держави: мілітаризацію соціальної політики, перерозподіл соціальних видатків, перехід до таргетованої допомоги та децентралізацію відповідальності. Оцінено адаптивність різних суспільних інститутів, виявлено найстійкіші з них: місцеве самоврядування, громадянське суспільство та освітні заклади. Досліджено інноваційні механізми соціального захисту, що виникли під час війни. Проаналізовано міжнародні моделі постконфліктного відновлення соціальних систем. Запропоновано нові моделі розвитку суспільних інститутів для повоєнної України: «гнучкої інституційної архітектури», «інституційної реінтеграції громад», «динамічної децентралізації» та «трансграничних інституційних мереж». Визначено необхідні передумови успішної інституційної трансформації на законодавчому, організаційному та ресурсному рівнях.

ESG-ЗВІТНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ, ВИКЛИКИ ТА ДОРОЖНЯ КАРТА ВПРОВАДЖЕННЯ

Т. Г. Китайчук, В. В. Покиньчереда — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

Сучасний бізнес вимагає не лише фінансової успішності, а й демонстрації сталого розвитку через ESG-фактори. В Україні відбувається інституціоналізація ESG-звітності, зумовлена євроінтеграцією та глобальними трендами. 2025 рік стане переломним, оскільки уряд переходить від стратегій до конкретних регуляторних кроків, включаючи імплементацію CSRD. Основними кроками для впровадження впровадження ESG-звітності в Україні є: формування нормативно-правової бази (2024-2026), розвиток потенціалу бізнесу (2025-2027) та практичне впровадження (з 2026). У статті запропоновано план дій підприємств щодо впровадження ESG-звітності в Україні, а саме: призначити відповідальних, вивчити вимоги CSRD/ESRS, провести оцінку поточного стану, розробити внутрішню політику та інтегрувати збір ESG-даних. Своєчасна адаптація до CSRD є критичною для збереження конкурентоспроможності, доступу до європейських ринків та забезпечення сталого розвитку. Ігнорування цих змін несе ризик втрати конкурентних переваг.

ІНКЛЮЗИВНИЙ РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРУ НА ЗАСАДАХ ШЕРИНГОВОЇ ТА ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Н. М. Краус, К. М. Краус, О. В. Манжура — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

Інклюзивний розвиток підприємств аграрної сфери можливий за умов впровадження шерингової і циркулярної моделі ведення бізнесу. Спільне використання ресурсів, обладнання, машин і аграрної техніки дозволяє малим сільськогосподарським підприємствам поновити діяльність в умовах воєнного стану та започаткувати роботу за замкнутими аграрними бізнес-циклами. Мета статті – запропонувати базову модель взаємозв’язку структурних елементів циркулярної та шерингової економіки, що лягли в основу сучасного розвитку аграрного сектора. Для досягнення визначеної мети, в роботі використано методи групування, аналізу та синтезу, узагальнення, порівняння та системний метод, що дозволили комплексно опрацювати наявні наукові здобутки з питань інклюзивного розвитку аграрного сектору за шеринговими і циркулярними бізнес-моделями, розв’язати поставлені перед науковцями завдання. В статті обґрунтовано факт того, що інклюзивний розвиток аграрного сектору на засадах екологічності, безвідходного виробництва та розумного і ощадливого використання ресурсів є однією з цілей сталого розвитку. Представлено структурні елементи циркулярної та шерингової економіки, що лягли в основу розвитку аграрного сектора роблячи його інклюзивним. Вказано, що модель шерингової економіки використовуються в різних секторах економіки, а саме: індустрія мобільності, роздрібна торгівля, сектор розваг, мультимедіа і телекомунікацій, аграрний, енергетичний і фінансовий сектори, туризм та готельне господарство. Автори провели порівняльний аналіз капітальних інвестицій за видами активів в сільське, лісове і рибне господарства України у 2024 році. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні того, що спільне використання рухомого і нерухомого майна дозволить суб’єктам господарювання зекономити на закупівлі нових засобів праці, а більше інвестувати в інноватизацію бізнес-процесів та прискорити перехід до запровадження зелених технологій й становлення циркулярної економіки. Науковці стоять на позиції того, що реалізація аграрної бізнес-діяльності, на основі замкнутих виробничих циклів, дозволяє досягнути умов при яких сировина, комплектуючі та безпосередньо сільгосппродукти зберігають свої ціннісні та якісні характеристики довше.

ЛІДЕРСТВО ТА САМООРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБОВЦІВ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

О. В. Лаврук, Н. А. Лаврук — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У цій статті розглядається функціонування органів публічної влади в умовах воєнного стану. Підкреслюється нагальна потреба у відновленні кадрового резерву державної служби через гострий дефіцит кваліфікованих спеціалістів в галузі державного управління. Триваючі процеси реформування та адаптації до воєнних умов, а також імплементація європейських стандартів публічного управління висувають на передній план питання вдосконалення системи публічної служби. Основними завданнями цього вдосконалення є: зближення системи публічного управління з європейськими стандартами, професіоналізація публічних службовців, розвиток їх лідерських компетенцій, трансформація існуючих механізмів адміністрування з врахуванням міжнародного досвіду, сучасних світових тенденцій удосконалення публічної служби та викликів, пов'язаних з війною.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПРОДАЖАМИ ТА ВИКЛАДЦІ ТОВАРІВ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

В. В. Лазебник, В. Л. Гераймович, І. Л. Гуменюк — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розкрито вплив інноваційних цифрових технологій на ефективність управління продажами та викладкою аграрної продукції в умовах цифрової трансформації аграрного сектору. Проведено комплексний аналіз впровадження CRM-систем, мобільних додатків для польової торгівлі, платформ електронної комерції, систем цифрового мерчендайзингу з використанням штучного інтелекту та RFID-рішень. Обґрунтовано доцільність впровадження цих технологій з урахуванням специфіки аграрних підприємств різного масштабу. На основі SWOT-аналізу визначено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на успішність цифровізації, а також сформовано поетапну стратегію впровадження інновацій для сільськогосподарських виробників. Запропоновано практичні рекомендації щодо оцінки цифрової готовності підприємств, вибору технологічних рішень, навчання персоналу, масштабування цифрових інструментів і залучення зовнішнього фінансування. У результаті дослідження встановлено, що застосування інноваційних технологій дозволяє досягти зростання повторних продажів на 20 – 25%, скоротити час обробки замовлень на 30%, зменшити втрати продукції на 22% та підвищити точність інвентаризації до 99%. Висвітлено приклади впровадження цифрових рішень у вітчизняній аграрній практиці. Узагальнено, що інноваційні підходи до управління продажами і викладкою товарів формують підґрунтя для підвищення операційної ефективності, конкурентоспроможності та стійкості аграрних підприємств у цифровій економіці.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ВНУТРІШНЬО БОРГОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Т. Я. Маршалок — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

Вступ. У статті здійснено комплексний аналіз фінансової стійкості України під час повномасштабної війни через призму внутрішньої боргової політики держави. Основну увагу приділено ролі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) як ключового інструменту фінансування дефіциту бюджету в умовах різкого зростання оборонних витрат та падіння доходів у 2022–2024 роках. Визначено ризики, пов’язані з активним використанням коротко- та середньострокових ОВДП, що створюють передумови для формування боргової спіралі та обмежують можливості фінансування економічного розвитку. Запропоновано напрями вдосконалення боргової стратегії держави через випуск довгострокових облігацій, розширення кола інвесторів та посилення ефективності податкового адміністрування для зміцнення фінансової стійкості. Питання фінансової стійкості України набуло особливої актуальності у зв’язку з повномасштабною війною та безпрецедентним тиском на державні фінанси. Значне зростання видатків на оборону супроводжувалось падінням бюджетних доходів, що призвело до різкого збільшення бюджетного дефіциту та активізації внутрішніх запозичень. ОВДП стали головним інструментом залучення ресурсів, однак така політика створює ризики боргової нестійкості. Метою статті є поглиблений аналіз фінансової стійкості України в контексті внутрішньої боргової політики та оцінка ефективності використання ОВДП як інструменту фінансування бюджетного дефіциту. Методи. Дослідження базується на аналізі фінансових і статистичних даних щодо структури державного боргу, обсягів внутрішніх запозичень та їх впливу на фінансову стабільність. Застосовано порівняльний аналіз із міжнародними практиками та враховано сучасні виклики, спричинені війною. Результати. Встановлено, що внутрішні державні запозичення значно зросли, але більшість залучених коштів спрямовувалась на обслуговування попередніх боргів. Основними тримачами ОВДП стали банки та Національний банк України, тоді як частка нерезидентів суттєво знизилася. Це свідчить про високу залежність державних фінансів від внутрішнього ринку та посилення ризиків боргової нестабільності. Запропоновано шляхи зниження ризиків через подовження термінів обігу облігацій, активізацію участі фізичних і юридичних осіб, а також посилення податкового адміністрування. Висновки. Внутрішня боргова політика України відіграє ключову роль у забезпеченні фінансування оборонних потреб, однак для збереження фінансової стійкості необхідно переорієнтуватися на довгострокові стратегії та комплексні підходи до управління боргом. Впровадження структурних змін у політиці запозичень та підвищення ефективності фіскальної політики є критично важливими для довгострокової стабільності держави.

ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ: ПРАГМАТИЗМ ТА ДИСЕМІНАЦІЯ

С. В. Петруха, Н. М. Петруха, К. В. Клименко — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У статті доведено, що фінансова інклюзія в цілому та поступи в фінансовій безбар’єрності зокрема є одним із домінантних напрямів повоєнного відновлення України, підоймою для стійкості соціально-економічного розвитку та рівного доступу до фінансових послуг для всіх верств населення, в тому числі тих, що постраждали внаслідок російсько-української війни. Авторами надається нове теоретичне обґрунтування та наводиться емпірична аргументація необхідності парадигмальності фінансової інклюзії в процеси цифрової трансформації суспільства й публічних фінансових послуг. Для цього, зокрема застосовано методологію SWOT-аналізу, яка дозволила виявити сильні й слабкі сторони, можливості і загрози (ризики), пов’язані із імплементацією парадигми фінансової інклюзії з урахуванням воєнного стану. В статті обґрунтовано роль державної політики, міжнародного співробітництва та інноваційних фінансових рішень у досягненні всеохоплюючого й стійкого розвитку, зокрема з урахуванням приписів, наведених у Меморандумі про економічну і фінансову політику (розділ «Фінансова інклюзія»). Підкреслюється значення інклюзивноспрямованих фінансових рішень (програм) для стимулювання економічного зростання, розвитку підприємництва, зокрема ветеранського та відновлення регіонів, які постраждали через військову агресію рф. З метою формування інклюзивного фінансового ландшафту запропоновано типології окремих заходів, які підвищують рівень фінансової грамотності всіх стейкхолдерів, формують позитивну регуляторну інерцію в досягненні всеохоплюючого прогресу фінансової інклюзії. Обґрунтовано подальшу необхідність в координації зусиль державних регуляторів, суб’єктів державного й корпоративного секторів економіки, міжнародних фінансових організацій й партнерів з розвитку для створення ефективної інклюзивної фінансової системи, спрямованої на скорочення соціальної нерівності, сприяння повоєнного економічного відновлення та забезпечить фінансову стабільність у довгостроковій перспективі. З цією метою виділені окремі концепт-напрями онтогенезу фінансової інклюзії: інвестиції в освіту, підтримка програм націлених на підвищення фінансової грамотності стейкхолдерів, створення сприятливого регуляторного середовища з низкою формальних й неформальних інституційних правил, впровадження інноваційних фінансових рішень, а також розширення доступу до фінансових послуг у сільській місцевості, залучення міжнародної підтримки та партнерств з міжнародними фінансовими організаціями задля ефективної реалізації інклюзивних ініціатив, їх подальшої дисемінації в суспільну практику.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ЕКОНОМІКИ: ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

О. В. Писарчук — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

У сучасному соціально-економічному контексті забезпечення фінансової доступності вищої освіти є критично важливим для формування інклюзивної економічної моделі, що сприяє соціальній справедливості та економічній мобільності. В роботі розглянута проблема дисбалансів фінансових механізмів, зокрема через регуляторні обмеження, що створюють бар’єри для вразливих груп населення. В роботі побудовано модель взаємозв’язку між фінансовими механізмами освітньої системи та індикаторами інклюзивності економіки, а також обґрунтовано необхідність системної трансформації фінансування вищої освіти на основі принципів соціальної адресності, інституційної гнучкості та стратегічної відповідності. Методологічну основу дослідження становить поєднання системного аналізу, порівняльно-структурного підходу, інституціонального моделювання та нормативно-критичного аналізу регуляторного середовища. Запропоновано запровадження гнучких фінансових інструментів, зокрема соціальних освітніх контрактів і регіонально адаптованого ціноутворення, для забезпечення доступу до освіти. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробці індикаторів інклюзивного впливу освіти.

ДЕФІНІЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

І. С. Серіков — Fri, 30 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню сутності категорії «інклюзивна політика підприємства», що є актуальним у контексті інклюзивного розвитку країни. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого розвитку корпоративної соціальної відповідальності організацій та реалізації принципів соціальної моделі інвалідності. Досліджено підходи до визначення інклюзивного розвитку на різних економічних рівнях та в різних сферах. Надано авторське розуміння інклюзивної політики підприємства, яке на відміну від інших видів політик підприємства має не тільки економічні, а й соціальні принципи, які полягають у створенні рівних можливостей щодо працевлаштування, реалізації трудового потенціалу незалежно від фізичного стану, статі, культурних та релігійних цінностей людини. Розуміння основних дефініцій та принципів інклюзивної політики підприємства є необхідним базисом для визначення механізмів її реалізації в контексті формування інклюзивного суспільства.