Інклюзивна економіка

ІНДЕКС ІНКЛЮЗИВНОСТІ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

М. Д. Балджи — 2026-10-07

Розглянуті питання вдосконалення системи стратегічного управління підприємствами з урахуванням рівня інклюзивності, зумовлені особливостями їх функціонування в умовах війни, дефіциту трудових ресурсів, зростання кількості соціально вразливих груп населення та осіб з інвалідністю. Доведено, що традиційні підходи до стратегічного управління не завжди враховують рівень інклюзивності підприємств як фактор економічної стійкості та конкурентоспроможності; використання індексу інклюзивності у системі стратегічного управління дозволяє підприємствам своєчасно виявляти соціальні та кадрові ризики, підвищувати продуктивність праці, покращувати корпоративну культуру та ефективно використовувати людський капітал. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування індексу інклюзивності для стратегічного управління підприємством.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Т. М. Бороденко — 2026-10-07

Статтю присвячено фінансовому механізму соціального захисту населення України в умовах воєнних, демографічних та інституційних трансформацій. Метою є розвиток теоретичних положень щодо його сутності та оцінювання фінансової стійкості. Фінансовий механізм визначено як інтегровану систему фінансових відносин, інститутів, методів, інструментів і джерел фінансування, спрямовану на мінімізацію соціальних ризиків, підтримання доходів населення та соціальної стійкості громад. Запропоновано структурно-функціональну модель та інтегральний індекс фінансової стійкості як середнє геометричне показників фіскальної достатності, адекватності виплат і страхового охоплення. Обґрунтовано модернізацію механізму через диверсифікацію фінансування, зміцнення спроможності громад, адаптацію соціального страхування та цифровізацію.

ГРАНТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

Ю. В. Бріцина — 2026-10-07

У статті розглянуто грантове фінансування як один із реальних способів розширення фінансових можливостей закладів вищої освіти України. Основну увагу зосереджено на нормативно-правових вимогах, організації роботи з грантами та труднощах, що виникають під час використання коштів міжнародних і національних програм. Для дослідження застосовано формально-юридичний, системний і порівняльний методи, а також аналіз офіційних документів і сучасних наукових публікацій. З’ясовано, що законодавство вже дозволяє університетам залучати гранти, благодійні внески та міжнародну технічну допомогу, однак практична робота часто ускладнюється бюджетними процедурами, правилами закупівель і недостатньою внутрішньою координацією. Окремо розглянуто можливості Національного фонду досліджень України, Horizon Europe та Erasmus+. Запропоновано розвивати в університетах грантові офіси, чіткі внутрішні регламенти, систему мотивації працівників і більш гнучкі механізми управління коштами проєктів. Практичне значення результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані під час розроблення університетських положень про підготовку та супровід грантових проєктів.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТНО-ПРОЦЕСНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ

Ю. Ф. Гудзь — 2026-10-07

У статті обґрунтовано доцільність інтеграції методологій проектного та процесного управління в єдину адаптивну управлінську систему підприємств будівельної сфери, що дозволяє подолати системні обмеження кожного з підходів у їх ізольованому застосуванні. Розкрито роль цифровізації як системоутворюючого чинника та каталізатора трансформації управлінських систем будівельних підприємств, зокрема в частині формування єдиного інформаційного середовища (CDE) на основі BIM-технологій. Встановлено, що комплексне впровадження цифрового блоку моделі дозволяє скоротити строки реалізації проектів на 10–15%, знизити кількість проектних помилок на 15–25% та підвищити загальну ефективність управління на 20%. Сформульовано поетапний механізм впровадження моделі та запропоновано збалансовану систему показників для оцінювання її ефективності.

ЦИФРОВИЙ ПАСПОРТ ПРОДУКЦІЇ В ЄС: НОРМАТИВНА АРХІТЕКТУРА, СТАТИСТИЧНІ МЕЖІ ТА ЦИФРОВІ ПЕРЕДУМОВИ ОБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

О. І. Заяць — 2026-10-07

Досліджено цифровий паспорт продукції (DPP) як інформаційно-регуляторну інфраструктуру єдиного ринку ЄС. Метою є систематизація нормативної архітектури DPP, окреслення меж коректного статистичного зіставлення продуктових категорій ESPR та оцінка цифрових передумов обробної промисловості. Галузеві й розмірні таблиці Eurostat за 2025 р. використано як два самостійні статистичні зрізи. В обробній промисловості ERP використовували 57,62% підприємств, платні хмарні сервіси – 53,96%, BI – 16,87%, а щонайменше базового рівня цифрової інтенсивності досягли 72%. Порівняно із сукупністю обстежених підприємств ЄС найвиразнішою галузевою особливістю є поширеність ERP: показник NACE C вищий на 11,17 в. п.; для хмарних сервісів і BI відхилення становлять відповідно 1,22 і 0,59 в. п., а базовий DII збігається із загальноєвропейським рівнем 72%. Розмірний зріз фіксує найбільші розриви для BI (57,79 в. п.), аналітики даних власними працівниками (50,98 в. п.) та ERP (47,63 в. п.). Обґрунтовано принцип вузької й розширеної аналітичних меж зіставлення статистичних кодів із продуктовими актами.

ФОРМУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО ПОЯВИ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГУ

М. М. Калюжна — 2026-10-07

Базуючись на сучасних концепціях, системному підході та технології управління суб’єктами господарювання, зроблена спроба у максимальному ступені адаптувати наявний науковий матеріал з маркетингових досліджень до умов України і приступити до формування нової концепції маркетингу з практичною спрямованістю. Проведено уточнення основних термінів з розвитку маркетингових систем, доведені загальні закономірності у поведінці систем які є самоораганізованими. Розглянуто та проаналізовано розвиток маркетингової системи у процесі біфуркації – стрибка від еволюційної стадії до революційної. Визначені вимоги до системи у процесі обмежень розвитку систем, а також причини, які змушують маркетингову систему розвиватися та змінювати свою якість. Узагальнені основні специфічні риси закритої економіки, які не дозволяють розвиватися маркетинговій системі. Розглянуто вплив факторів зовнішнього середовища на маркетингову систему у відкритій економіці.

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПАСИВНИХ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

В. М. Кладієв — 2026-10-07

У статті досліджено теоретичні, методичні та організаційні засади формування облікової політики щодо пасивних рахунків бухгалтерського обліку аграрних підприємств. Обґрунтовано необхідність розширення її функціонального призначення від регламентації способів ведення бухгалтерського обліку та складання звітності до формування якісної, достовірної й аналітично придатної інформації відповідно до потреб системи управління. Актуальність такого підходу зумовлена специфікою діяльності аграрних підприємств, використанням земельних та інших природних ресурсів, особливостями структури капіталу, формуванням забезпечень і резервів та необхідністю врахування господарських ризиків. Обґрунтовано взаємозв’язок між метою, завданнями облікової політики та очікуваними інформаційними результатами її реалізації. Запропоновано систематизацію положень облікової політики за логічним взаємозв’язком «об’єкт облікової політики – методичні положення – інформаційний результат». Конкретизовано основні положення щодо формування інформації про власний і ресурсний капітал, довгострокові та поточні зобов’язання, забезпечення і резерви, а також специфічні зобов’язання аграрних підприємств. Удосконалено методичні та організаційні засади формування інформації пасивних рахунків бухгалтерського обліку. Методична складова охоплює класифікацію, визнання й оцінку капіталу та зобов’язань, формування забезпечень і розкриття інформації; організаційна — розвиток робочого плану рахунків, аналітичного обліку, облікових регістрів, документообігу та внутрішнього контролю. Запропонований підхід забезпечує послідовну трансформацію інформації про власний, позиковий і тимчасово залучений суспільний капітал у звітні показники та її використання для інформаційного забезпечення управління на мікро-, мезо- та макрорівнях.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СЕРВІСНИХ СИСТЕМ У СФЕРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ

Т. С. Кукліна — 2026-10-07

У статті досліджено напрями модернізації операційних технологій підприємств сфери гостинності, ресторанного бізнесу та туризму з урахуванням вимог інклюзивності, безпеки та клієнтоорієнтованості. Метою дослідження є розроблення клієнтоцентричної моделі модернізації операційних технологій інклюзивної та безпечної сервісної системи. Використано системний, процесний, клієнтоцентричний та порівняльний підходи. Запропоновано авторську концептуальну модель, що інтегрує операційно-технологічний, інклюзивний, безпековий контури та контур управління клієнтським досвідом. Розроблено методику оцінювання рівня зрілості сервісної системи та запропоновано підхід до практичної реалізації моделі на всіх етапах клієнтського шляху. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі як інструменту модернізації операційної діяльності підприємств сфери гостинності.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ МЕТОДУ СТАТИСТИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ

В. Ю. Митрофанов — 2026-10-07

У статті обґрунтовано методичний підхід до інтегральної оцінки ризиків інноваційних підприємств на основі методу статистичних випробувань. Запропонована модель передбачає поєднання ключових фінансово-економічних показників, зокрема коефіцієнта фінансової незалежності, коефіцієнта поточної ліквідності, рентабельності та темпів росту виручки, з імітаційним моделюванням можливих сценаріїв зміни інтегрального ризику. Практичну апробацію підходу здійснено на прикладі інноваційних фармацевтичних підприємств. Для кожного підприємства сформовано 10 000 імітаційних сценаріїв, що дало змогу визначити розподіл можливих значень ризику, оцінити ймовірність потрапляння до зон низького, середнього та високого ризику, а також установити ймовірність перевищення порогових значень 0,33, 0,50 і 0,67. Обґрунтовано, що метод статистичних випробувань розширює можливості ризик-менеджменту, оскільки дозволяє врахувати невизначеність, виявити найбільш вразливі підприємства та сформувати аналітичну основу для прийняття управлінських рішень.

ДОВГОСТРОКОВЕ ПОРТФЕЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Г. В. Петрусевич — 2026-10-07

У статті обґрунтовано роль довгострокового портфельного інвестування у фінансовій архітектурі відновлення України. На основі даних за 2017–2026 роки показано швидке зростання ринку ОВДП і водночас структурну слабкість корпоративного, муніципального та інституційного сегментів ринку капіталу. Доведено, що відновлення потребує не лише державних боргових інструментів, а багатоканальної системи мобілізації заощаджень, у якій поєднуються цільові облігації відновлення, корпоративні й муніципальні випуски, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди та сталі фінансові інструменти. Запропоновано напрями переходу від ОВДП-домінантної моделі до ширшої системи довгострокового портфельного капіталу з урахуванням прозорості, гарантійного захисту, цифрового доступу інвесторів та європейських стандартів розкриття інформації.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

Н. С. Покорни — 2026-10-07

У статті здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування цифровізації вступної кампанії університету як чинника підвищення економічної ефективності системи управління закладом вищої освіти. Доведено, що в умовах структурної трансформації ринку освітніх послуг цифровізація прийому виступає не лише технологічною інновацією, а й стратегічним елементом формування людського та фінансового капіталу університету. Цифрові інструменти забезпечують інтеграцію адміністративних, фінансових та аналітичних функцій у межах єдиного інформаційного середовища. Це створює передумови для підвищення прозорості процедур, оперативності управлінських рішень і зниження рівня операційної невизначеності. Систематизовано внутрішні та зовнішні фактори цифрової трансформації управлінських процесів, серед яких визначальними є стратегічна узгодженість, рівень цифрової компетентності персоналу, технологічна інфраструктура, інституційне середовище та регуляторні вимоги. Обґрунтовано, що інтегрована цифрова платформа вступу забезпечує стандартизацію процедур, мінімізацію трансакційних витрат, зниження операційних ризиків і формування аналітичного контуру управління набором. На основі емпіричних даних вступної кампанії 2025/2026 рр. у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» (EUni) проаналізовано ефективність модульної архітектури цифрової системи, що охоплює повний цикл взаємодії зі вступником – від ідентифікації до зарахування. Кількісна оцінка показала конверсію реєстрація – зарахування на рівні 66,4 %, реєстрація – підтверджена оплата 75,8 %, підтверджена оплата – зарахування 87,5 %, що свідчить про високу процесну узгодженість та стабільність транзакційного циклу. Доведено, що цифровізація вступної кампанії підвищує прогнозованість грошових потоків, забезпечує керованість етапів формування контингенту та посилює інституційну стійкість університету. Отримані результати дозволяють розглядати цифрову модель вступу як економічно обґрунтований інструмент підвищення ефективності управління в умовах цифрової трансформації вищої освіти.

СУЧАСНІ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБМІНУ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Н. С. Прокопенко — 2026-10-07

У статті розглянуті системи обміну клієнтськими даними, призначені для підвищення ефективності виконання звітними установами у сфері фінансового моніторингу вимог щодо належної перевірки. Розкрито механізми створення інформаційного партнерства в Сінгапурі, Канаді та країнах Європейського Союзу. Визначено, що глибина контролю з боку державних регуляторів та їх залученість в операційні процеси інформаційного обміну залежить від кількості звітних установ, географічного розповсюдження суб’єктів первинного фінансового моніторингу та технічних обмежень. Враховуючи означені критерії, Сінгапуром було обрано модель обміну за принципом «згори-вниз», для якої характерна централізація, а системи обміну даними в Канаді та Європейському Союзі передбачають горизонтальну архітектуру з суворими вхідними бар’єрами, однак без присутності регуляторів ринку серед учасників погодженого інформаційного партнерства.

ДОВІРА ЯК ІНСТИТУЦІЙНИЙ КАПІТАЛ ІНКЛЮЗИВНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ВІД СУСПІЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ДО ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ

В. Я. Рудан — 2026-10-07

У статті обґрунтовано довіру як інституційний капітал інклюзивної економіки, що визначає горизонт контрактів, фінансове посередництво та мобілізацію внутрішніх заощаджень. Запропоновано розмежування структурного ядра довіри, сформованого якістю інститутів і повторюваним досвідом, та наративно-емоційної оболонки, чутливої до інформаційних і воєнних шоків. За даними Центру Разумкова виявлено регуляторно-посередницький розрив між довірою до НБУ і банків. Депозити домогосподарств оцінено у номінальному, доларовому та реальному вимірах: після дефлювання за ІСЦ їх приріст у 2021–2025 рр. становив 30,9% проти 110,6% у гривневому номіналі. Історичний досвід кредитної кооперації та наративну економіку використано для пояснення стійкості й волатильності довіри в умовах війни. Емоційну регуляцію визначено потенційним модератором короткострокових змін довіри.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕГІОНІВ НА ЗАСАДАХ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

Н. В. Рунчева — 2026-10-07

У статті обґрунтовано теоретико-методичні та прикладні засади формування стратегічних орієнтирів розвитку туристичних регіонів в умовах безпекових викликів, воєнного стану та поствоєнного відновлення України. Доведено обмеженість традиційних ресурсоорієнтованих моделей управління дестинаціями та обґрунтовано безальтернативність імплементації європейського концепту смарт-спеціалізації (S3). Запропоновано авторську концептуальну модель, яка системно інтегрує оцінку територіального капіталу, процес підприємницького відкриття (EDP), цифрову трансформацію, принципи сталого розвитку, безпечного туризму та екосистемного менеджменту в єдиний контур просторового стратегування. Визначено, що синергетична взаємодія цих компонентів у межах «квадроспіралі» створює інституційні передумови для інтеграції вітчизняних дестинацій у європейський просторовий контекст та забезпечує розширення доступу до структурних фондів ЄС.

ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Д. О. Семенова — 2026-10-07

У статті досліджено теоретичні та методичні підходи до оцінювання фінансового стану підприємства на основі показників фінансової звітності з урахуванням сучасних умов економічної нестабільності, воєнних ризиків та трансформацій фінансового середовища. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення об’єктивної та своєчасної оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання як основи прийняття управлінських рішень, підтримання платоспроможності та фінансової стійкості підприємств. У роботі узагальнено етапи оцінювання фінансового стану підприємства, які охоплюють перевірку якості інформаційної бази, горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності, розрахунок системи фінансових коефіцієнтів, порівняльний аналіз із нормативними та галузевими орієнтирами, а також комплексну інтерпретацію результатів. Встановлено, що ефективність оцінювання значною мірою залежить від узгодженості інформаційних джерел, системності підходу та врахування впливу зовнішнього середовища. Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи аналізу і синтезу, порівняльний аналіз та узагальнення наукових підходів, що дозволило визначити основні обмеження традиційної методики оцінювання фінансового стану, зокрема фрагментарність аналізу, ізольованість показників та недостатнє врахування динаміки зовнішніх факторів. Особлива увага приділена цифровізації процесів оцінювання фінансового стану підприємств, яка передбачає використання інформаційних систем управління, аналітичних платформ та інструментів автоматизованої обробки фінансових даних. Застосування цифрових технологій розглядається як напрям, що сприяє підвищенню оперативності та точності розрахунків і покращенню інтеграції фінансової інформації. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів у діяльності підприємств для удосконалення процедур оцінювання фінансового стану, підвищення узгодженості аналітичних розрахунків та впровадження цифрових інструментів у процес фінансового аналізу. Це може сприяти більш обґрунтованому прийняттю управлінських рішень та своєчасному виявленню фінансових дисбалансів.

ОБЛІКОВО-ПОДАТКОВИЙ СУПРОВІД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОСЕКТОРУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЕКСПОРТУ

С. В. Скрипник — 2026-10-07

Стаття присвячена дослідженню обліково-податкового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств в умовах воєнного стану та відновлення експортних потоків. Метою є розробка науково обґрунтованих теоретико-методичних підходів до обліку й оподаткування експортно-імпортних операцій аграрного сектору з урахуванням воєнних, регуляторних і податкових ризиків. Систематизовано нормативно-правове регулювання ЗЕД, уточнено методику обліку ПДВ, знецінення активів унаслідок пошкодження логістичної інфраструктури та валютних розрахунків. Проаналізовано вплив тарифних квот ЄС і реформи Національної стратегії доходів до 2030 року на податкове навантаження аграрних експортерів. Емпірично підтверджено структурні й географічні зрушення в експорті та масштаби тіньового обігу продукції. Обґрунтовано напрями вдосконалення обліково-податкового супроводу ЗЕД аграрних підприємств України.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

А. М. Сушарник — 2026-10-07

У статті узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності конкурентоспроможності продукції та досліджено особливості її формування у молокопродуктовому підкомплексі. Розглянуто сучасні наукові підходи до трактування категорії конкурентоспроможності, визначено специфіку її прояву у виробництві та реалізації молочної продукції, а також проаналізовано особливості функціонування молокопродуктового підкомплексу як сукупності взаємопов'язаних ланок виробництва, переробки, логістики та збуту. На основі проведеного теоретичного узагальнення уточнено авторське трактування конкурентоспроможності продукції молокопродуктового підкомплексу як інтегральної економічної характеристики, що відображає здатність продукції формувати й утримувати конкурентні переваги завдяки високому рівню якості, безпечності, відповідності вимогам споживачів, ефективному використанню ресурсного, технологічного та інноваційного потенціалу підприємств. Визначено ключові чинники, які впливають на формування конкурентоспроможності продукції в сучасних умовах господарювання. Обґрунтовано концептуальну модель забезпечення конкурентоспроможності продукції молокопродуктового підкомплексу, яка відображає взаємозв'язок ресурсного забезпечення, інноваційного розвитку, підвищення якості продукції, формування конкурентних переваг та забезпечення сталого розвитку галузі. Запропоновані теоретичні положення можуть бути використані як основа для подальших досліджень і вдосконалення механізмів управління конкурентоспроможністю продукції підприємств молокопродуктового підкомплексу.

ТЕХНОЛОГІЧНА АРХІТЕКТУРА АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Ю. М. Хоміцький — 2026-10-07

У статті обґрунтовано технологічну архітектуру адаптивного управління підприємством в умовах нестабільності бізнес-середовища. Доведено, що цифрові технології набувають управлінської цінності не через сам факт їх упровадження, а через здатність скорочувати часовий розрив між зміною середовища, її аналітичним осмисленням, вибором управлінської дії та подальшим організаційним навчанням. Запропоновано розглядати технологічну підтримку адаптивного управління як поєднання інтеграційних, аналітичних, прогностичних і процедурних компонентів, що разом формують повний цикл управлінської реакції. Узагальнено підходи міжнародних і українських дослідників до цифрової трансформації, бізнес-аналітики, динамічних здібностей, організаційної стійкості та Індустрії 5.0. Встановлено, що головна проблема сучасних підприємств полягає не в дефіциті цифрових інструментів, а у фрагментарності їх використання, недостатній якості даних, слабкій міжфункціональній координації та відсутності процедурного зв’язку між аналітичним сигналом і управлінським рішенням. Сформовано матрицю переходу від цифрової оснащеності до адаптивної спроможності підприємства. На основі даних дослідження KPMG в Україні та Forbes Ukraine показано, що цифровізація вже стала складовою стратегічного бачення більшості українських компаній, однак її результативність залежить від здатності підприємств моніторити ефект від упроваджених технологій, розвивати власні цифрові рішення та інтегрувати дані у прийняття рішень. Обґрунтовано, що адаптивне управління потребує не універсального технологічного шаблону, а відповідності цифрової конфігурації домінантному профілю нестабільності підприємства.

СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ СТРУКТУРНОЇ АДАПТАЦІЇ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ПДФО У 2021–2025 РОКАХ

О. Ю. Червак-Смерічко — 2026-10-07

У статті досліджено структурну адаптацію власних доходів місцевих бюджетів України після перенаправлення ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців до державного бюджету. На основі даних 2021–2025 років розмежовано валову компенсацію регуляторного шоку та його заміщення локально закріпленими податками. Розраховано коефіцієнти компенсації, індекс диверсифікації доходів і розрив між номінальним зростанням ресурсів та часткою місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету. Встановлено, що у 2024 році інші власні доходи номінально перекрили втрату ПДФО у 1,29 раза, тоді як місцеві податки компенсували лише 62,3 % шоку. Обґрунтовано феномен адаптивної централізації. Показано, що відновлення номінальних доходів не є тотожним зміцненню фіскальної автономії громад. У 2025 році збереглося структурне розосередження доходної бази.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО РОЗВИТКУ МОЛОКО-ПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

А. Д. Чикуркова — 2026-10-07

У статті обґрунтовано організаційно-економічний механізм реалізації стратегії конкурентоспроможного розвитку молоко-продуктового підкомплексу. Визначено його як систему взаємопов’язаних організаційних, економічних, інституційних, ресурсних та управлінських елементів, методів і інструментів, спрямованих на реалізацію стратегічних рішень та підвищення конкурентоспроможності. Систематизовано основні складові механізму: організаційну, коопераційну, економічну, інвестиційну, фінансово-інституційну, інноваційно-технологічну, якісно-безпечнісну, маркетингову, екологічну, соціальну та моніторингову. Розкрито функціональне призначення визначених складових та охарактеризовано інструменти їх реалізації. Обґрунтовано необхідність комплексного застосування організаційних, фінансових, технологічних, маркетингових, екологічних і соціальних заходів для забезпечення стабільності сировинної бази, модернізації виробництва, підвищення економічної результативності та адаптації суб’єктів підкомплексу до змін ринкового середовища.

СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЄКТАМИ У БУДІВНИЦТВІ

Т. В. Швець — 2026-10-07

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти формування стратегічних підходів в управлінні інноваційними проєктами будівельних підприємств. Обґрунтовано необхідність переходу будівельної галузі на інноваційну модель розвитку задля підвищення її конкурентоспроможності. Виділено ключові стратегічні підходи: ресурсно-компетентнісний, процесно-орієнтований (із застосуванням BIM-технологій та Lean-менеджменту) та еколого-економічний (ESG-критерії). Розроблено концептуальну модель їх інтеграції в єдину систему стратегічного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю будівельного підприємства. Доведено, що ефективна реалізація інноваційних будівельних проєктів вимагає синергії технологічних інновацій та сучасних управлінських парадигм.

УПРАВЛІНСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

В. Й. Янчишин — 2026-10-07

У статті обґрунтовано управлінське забезпечення розвитку міжкультурної компетентності майбутніх юристів як цілісного об’єкта менеджменту освітнього процесу. Запропоновано організаційно-управлінську модель, що поєднує цілепокладання, діагностику, проєктування освітніх взаємодій, координацію суб’єктів, моніторинг результатів і коригувальні рішення. Доведено доцільність перенесення акценту з епізодичних навчальних заходів на керування послідовністю освітніх ситуацій, у яких міжкультурна компетентність виявляється у професійно значущій юридичній комунікації. Систематизовано критерії управлінського моніторингу та запропоновано матрицю рішень для коригування змісту, методів, форм взаємодії і ресурсного забезпечення професійної підготовки. Обґрунтовано роль зворотного зв’язку у забезпеченні стійкості управлінського циклу.

ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА ЗЕЛЕНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

І. В. Яцкевич — 2026-10-07

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується одночасним посиленням екологічних викликів, цифровою трансформацією економічних процесів та зміною підходів до прийняття інвестиційних рішень. Методологічною основою дослідження стали методи системного аналізу, логічного узагальнення, порівняльного аналізу, структурно-функціонального підходу, а також концепції ESG. У результаті дослідження обґрунтовано взаємозв'язок між екологічними факторами та процесами зеленої трансформації інвестиційної діяльності. Систематизовано екологічні та цифрові фактори впливу на інвестиційну діяльність, проаналізовано динаміку розвитку відновлюваної енергетики та прямих іноземних інвестицій в Україну за 2023–2025 рр. Систематизовано основні бар'єри зеленої трансформації інвестицій, а також окреслено напрями активізації «зеленого» інвестування із застосуванням цифрових інструментів.