Інклюзивна економіка

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ ПІСЛЯ ПОРАНЕНЬ: ДОСВІД США

2026-04-29T12:34:44+03:00

У статті представлено еволюцію становлення державної соціально-економічної політики підтримки ветеранів в США. Наведені сучасна система забезпечення фізичної, психологічної реабілітації, підтримки професійного перенавчання, система пільг та програм, спрямованих на різноманітну підтримку ветеранів США: лікування, надання пільгових кредитів на житло, забезпечення перекваліфікації, підтримка родин тощо. В Україні наразі, через військову агресію росії, щодня збільшується кількість поранених військових, які потребують державної підтримки. Важливим є створення сприятливого середовища для фізичної реабілітації та реінтеграції ветеранів після війни до цивільного життя. Вивчення досвіду США дозволить швидше знайти можливі шляхи для вирішення комплексу завдань, пов’язаних з реабілітацією та інтеграцією ветеранів до цивільного життя.

ІНСТРУМЕНТИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТРАХУВАННІ: ВПЛИВ НА ФІНАНСИ ТА БЕЗПЕКУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

2026-04-29T12:58:03+03:00

У статті досліджено роль і значення інструментів штучного інтелекту у сучасному страхуванні та їхній вплив на фінанси й безпеку страхової компанії. Актуальність дослідження зумовлена прискоренням цифрової трансформації страхового ринку, зростанням обсягів даних, посиленням конкуренції та підвищенням вимог до фінансової стійкості й інформаційної безпеки страховиків. Метою статті є комплексний аналіз основних інструментів штучного інтелекту, що застосовуються у страхуванні, та оцінка їх впливу на фінанси і безпеки страхової компанії. Окрему увагу приділено питанням безпеки страховика в умовах впровадження штучного інтелекту, зокрема ризикам витоку даних, кіберзагрозам, алгоритмічним упередженням і залежності від якості вхідної інформації. Обґрунтовано необхідність поєднання інструментів ШІ з ефективними механізмами кіберзахисту, внутрішнього контролю та дотримання регуляторних вимог щодо захисту персональних даних.

ГНОСЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ГЛОБАЛЬНИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ НА НАЦІОНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО В УМОВАХ ЗОВНІШНІХ ЗАГРОЗ

2026-04-30T06:18:57+03:00

Статтю присвячено дослідженню гносеологічних основ аналізу впливу глобальних фінансово-економічних факторів на розвиток і функціонування національного господарства в умовах посилення зовнішніх загроз. У роботі розкрито сутність гносеології як філософського вчення про пізнання та обґрунтовано її роль у формуванні наукових підходів до вивчення фінансово-економічних процесів. Проаналізовано основні гносеологічні підходи до пізнання глобальних фінансово-економічних явищ. Обґрунтовано доцільність їх комплексного застосування для дослідження механізмів впливу світових фінансових потоків, валютних коливань, боргових процесів на національне господарство. Зроблено висновок, що використання гносеологічного підходу у вивченні впливу глобальних фінансово-економічних факторів є необхідною передумовою забезпечення стійкості та адаптивності національного господарства в умовах сучасних глобальних викликів.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-04-30T06:23:21+03:00

Податкова політика держави становить один із ключових елементів загальнонаціональної економічної стратегії, адже саме вона безпосередньо детермінує параметри функціонування національного господарства та рівень добробуту населення. У статті досліджено поняття податкової політики, що є складовою облікової політики яка визначає правила формування обліково-інформаційного забезпечення податкової підсистеми, розглянуто специфіку організації податкової політики у контексті формування ефективної системи управління в умовах воєнного стану. Розглянуто стан податкової політики держави в умовах повномасштабної війни, наведено проблеми податково-правового регулювання в Україні в аналізованому періоді та заходами держави для стабілізації економіки у воєнний час. У роботі окреслено шляхи відновлення ефективності податкової політики в післявоєнний період та запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення функціональної ефективності податкової системи, протидію ухиленню від сплати податків і стимулювання економічної активності.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ІТ-ПРОЄКТАМИ: ВІД ПРЕСКРИПТИВНИХ ДО ГІБРИДНИХ АДАПТИВНИХ МОДЕЛЕЙ

2026-04-30T06:27:01+03:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади трансформації систем управління ІТ-проєктами в умовах глобалізації та посилення крос-культурної взаємодії. Обґрунтовано необхідність переходу від жорстких прескриптивних моделей до двоконтурних гібридних систем, що забезпечують синергію стратегічної стабільності та операційної адаптивності. Ключовим науковим результатом є розробка математичного апарату коригування часових буферів проєкту на основі авторського коефіцієнта соціокультурної десинхронізації (Kscd), який формалізує вплив географічної асинхронності та індексів дистанції влади. Шляхом імітаційного моделювання на прикладі розподілених команд (США–Україна) доведено, що запропонований підхід дозволяє предикативно нівелювати «управлінські розриви», оптимізувати трансакційні витрати на координацію та підвищити точність прогнозування термінів виходу ІТ-продуктів на ринок.

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ І ПРИНЦИПИ ПУБЛІЧНИХ ТА ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЙ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

2026-04-30T06:30:48+03:00

У статті здійснено спробу аналізу особливостей здійснення публічних та ділових комунікацій у контексті євроінтеграційних процесів України. З'ясовано, що у європейській практиці публічні комунікації переважно розглядаються як стратегічна функція управління, спрямована на налагодження сталого діалогу між владою, бізнесом і громадськістю. Ділові комунікації, своєю чергою, базуються на довірі, правовій визначеності, корпоративній відповідальності та культурі партнерства. Виокремлено основні принципи європейської моделі комунікацій, зокрема відкритість, підзвітність, участь громадян, інклюзивність та етичність ділової взаємодії. Проаналізовано стан і проблеми імплементації європейських стандартів в українських реаліях, наголошено на таких проблемах, як фрагментарність комунікаційної політики, нерівномірність її реалізації на різних рівнях влади та вплив кризових чинників.

ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ В УКРАЇНІ

2026-04-30T06:34:15+03:00

У статті розглянуто проблематику публічного управління крізь призму особливостей галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу в Україні. Уточнено термінологію питання та запропоновано авторську дефініцію поняття «управління в галузі охорони, відновлення та використання тваринного світу». Виявлено, що основною метою управління в галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу є реалізація законодавства, контролювання дотримання вимог безпеки, забезпечення проведення комплексу ефективних заходів щодо охорони тваринного світу, його раціонального використання та сприяння узгодженості діяльності державних та громадських інституцій. Розглянуто вертикальну ієрархію суб’єктів управління та типологізовано основний інструментарій державного регулювання охорони, відтворення та використання тваринного світу в Україні.

ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ В ЛОГІЦІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ І АДМІНІСТРУВАННЯ

2026-04-30T06:36:26+03:00

Стаття присвячена виявленню дефініції поняття «цифрова трансформація» в академічному дискурсі публічного управління і адміністрування. Констатовано, що цифрова трансформація в широкому розумінні – процес, за допомогою якого державні організації змінюють свою структуру та діяльність, щоб адаптуватися до технологій та цифрового середовища. Наголошено на тому, що означений трансформаційний процес виходить за рамки простого впровадження технологій, а являє собою переосмислення та культурний зсув, який впливає на процеси, процедури, звички та поведінку організацій та окремих осіб, які завдяки цифровим технологіям покращують свою здатність протистояти викликам нової епохи. За результатами дослідження у межах публічного управління галузі культури і мистецтв запропоновано розглядати цифрову трансформацію як безперервний процес стратегічного оновлення, який використовує прогрес у цифрових технологіях для створення можливостей, що оновлюють та замінюють модель публічної діяльності в галузі культури і мистецтв, зокрема в підході до співпраці та взаємодії з громадськістю.

ЕКОНОМІКА ЛОГІСТИКИ І ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА: СТРАТЕГІЧНІ ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ДОБИ

2026-04-30T06:39:15+03:00

Стаття присвячена обґрунтуванню ключових аспектів цифрової трансформації економіки логістики та транспортної логістики, виявлення наданих нею переваг та стратегічних викликів. Визначено поняття цифрової трансформації в сфері транспорту та логістики. Систематизовано переваги цифрової трансформації в логістиці та на транспорті: підвищення ефективності та продуктивності; зниження витрат і зростання прибутковості; забезпечення прозорості та видимості у режимі реального часу; поліпшення адаптивності і швидкості реагування; покращення клієнтського досвіду; отримання конкурентних переваг; більш обґрунтоване прийняття рішень; забезпечення вищої залученості персоналу. Сформульовано поняття «стратегія цифрової логістики». Проаналізована динаміка обсягу зростання ринку штучного інтелекту 2024-2034 рр. і динаміка обсягу та темпи зростання ринку електронної торгівлі у 2022-2029 рр. Систематизовано виклики цифрової трансформації в логістиці такі, як: стійкість до змін, відсутність цифрових навичок, складність інтеграції з існуючими системами, управління даними та безпека, високі витрати на впровадження, складність ланцюжка поставок і дана їх характеристика.

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ: РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

2026-04-30T06:43:40+03:00

Метою статті є обґрунтування місця і ролі екологічної складової в системі менеджменту організацій публічної сфери та визначити управлінську роль органів місцевого самоврядування ОМС в умовах децентралізації. Методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували концепції сталого розвитку, еколого орієнтованого публічного менеджменту, інституційної економіки та теорії управлінської спроможності, що дало змогу розглядати управління відходами як сферу реалізації законодавчо визначених повноважень органів місцевого самоврядування, інтегровану у систему публічного менеджменту та процес реалізації місцевої екологічної політики. Застосування системного та інституційного підходів уможливило розгляд управління побутовими відходами як багаторівневої системи з її нормативно-правовим, інституційним, організаційним, інфраструктурним та соціально-комунікаційним компонентами, а також співвіднесення законодавчо визначених повноважень органів місцевого самоврядування з реальною управлінською практикою. Порівняльний аналіз, методи класифікації та групування використано для виявлення територіальних відмінностей і управлінських обмежень у сфері управління побутовими відходами територіальних громад за інституційними, інфраструктурними, кадровими та міжмуніципальними ознаками. Результати дослідження. З позиції цільового підходу обґрунтовано, що екологічна складова є невід’ємним елементом системи менеджменту організацій публічної сфери, а в умовах децентралізації органи місцевого самоврядування виступають ключовими суб’єктами її реалізації на територіальному рівні. Встановлено, що сучасна модель еколого орієнтованого публічного управління формується на основі поєднання інтегрованого та партнерсько-мережевого підходів, які ґрунтуються на цінностях охорони довкілля, міжпоколінної відповідальності, участі громадськості та партнерства. У межах цієї моделі екологічні та суспільні цінності забезпечують цілісність управлінських процесів, що безпосередньо відображається у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, й у сфері управління відходами. Встановлено, що стан управління побутовими відходами в громадах Тернопільського регіону характеризується територіальними диспропорціями, низьким рівнем охоплення населення послугами, домінуванням сміттєзвалищеорієнтованої моделі управління. Це вказує на розрив між задекларованими екологічними пріоритетами публічної політики та фактичними управлінськими можливостями ОМС щодо їх реалізації. Обґрунтовано, що подолання цього розриву потребує переходу від формального виконання регуляторних вимог до системного впровадження управлінських підходів, розвитку кластерних і міжмуніципальних форм співробітництва, формування повноцінної інфраструктури оброблення відходів, посилення управлінських і проєктних компетенцій персоналу ОМС та активізації партнерської взаємодії з бізнесом і громадськістю. Наукова новизна результатів дослідження: удосконалено: методологічний підхід до розгляду сфери управління побутовими відходами як аналітичного базису для оцінювання управлінської спроможності органів місцевого самоврядування щодо екологізації системи їх менеджменту, який, на відміну від існуючих, ґрунтується не лише на аналізі формального виконання законодавчих вимог, а передбачає оцінювання відповідності задекларованих екологічних цінностей управлінським практикам на місцевому рівні; набула подальшого розвитку: систематизація управлінських обмежень у сфері управління побутовими відходами територіальних громад за інституційними, інфраструктурними, кадровими та міжмуніципальними ознаками, які зумовлюють розрив між задекларованими екологічними пріоритетами та реальною управлінською практикою. На відміну від існуючих підходів, зазначені обмеження розглядаються не ізольовано, а як взаємопов’язана система факторів, яка визначає рівень управлінської спроможності органів місцевого самоврядування та результативність реалізації місцевої екологічної політики у сфері управління відходами. Практична значущість результатів дослідження. Сформовані у статті пропозиції щодо системного впровадження управлінських, кластерних, міжмуніципальних та інфраструктурних підходів, посилення управлінських компетенцій персоналу та активізації партнерської взаємодії з бізнесом і громадськістю застосовні територіальними органами екологічного управління, органами місцевого самоврядування при коригуванні політик, стратегій і програм, а також з метою екологізації систем їх менеджменту.

ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ІННОВАЦІЙНІ ПРАКТИКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ

2026-04-30T06:46:41+03:00

У статті досліджується роль проєктного підходу як сучасного інструменту модернізації державної служби та публічного адміністрування. Основна увага приділяється теоретичним засадам проєктного менеджменту, його інтеграції у практику публічного управління та аналізу інноваційних методів, що застосовуються для реалізації реформ, цифрових трансформацій і соціальних програм. У роботі розглядаються приклади використання гнучких методологій (Agile, Scrum), електронних систем управління проєктами, а також інструментів залучення громадськості через цифрові платформи. Проєктний менеджмент у публічному секторі є не лише технічним інструментом, а й стратегічною парадигмою, яка забезпечує прозорість, підзвітність та орієнтацію на результат. Стаття окреслює стратегічні орієнтири розвитку проєктного менеджменту: формування компетентностей державних службовців, інституціоналізацію проєктного підходу як складової державної політики, розвиток цифрових інструментів моніторингу та оцінки ефективності, а також орієнтацію на інновації та сталий розвиток.

СТІЙКІСТЬ ІННОВАЦІЙНИХ ЕКОСИСТЕМ ТУРИСТИЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ І БЕЗПЕКОВИХ РИЗИКІВ

2026-04-30T06:52:07+03:00

У статті обґрунтовано необхідність формування нових аналітичних рамок оцінювання стійкості туристичних регіонів в умовах повномасштабної війни, посилення безпекових ризиків та інфраструктурних втрат. Доведено, що стійкість інноваційних туристичних екосистем має характер системної трансформації просторово-економічних взаємозв’язків. Запропоновано структуру багатовимірного інтегрального індексу, що охоплює п’ять взаємопов’язаних аналітичних компонентів, а також забезпечує порівняльну оцінку регіонів та дозволяє формувати диференційовані підходи до реалізації туристичної політики в умовах війни. Обґрунтовано доцільність типологізації туристичних регіонів за рівнем адаптивності, що створює підґрунтя для територіально диференційованої політики відновлення та переходу до екосистемної моделі розвитку туризму.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІСКАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ ПІД ТИСКОМ ГЛОБАЛЬНИХ І ГЕОПОЛІТИЧНИХ ЧИННИКІВ

2026-04-30T06:55:23+03:00

У статті досліджується трансформація фіскального суверенітету під впливом глобальних економічних процесів і геополітичних викликів. Аналітичний фокус зосереджено на глобальній економічній кризі 2008 р., пандемії COVID-19 і повномасштабній російсько-українській війні. На прикладі України, держав ЄС і США проаналізовано, як ці події змінили можливості самостійного ухвалення фіскальних рішень, структуру бюджетного дефіциту, боргове навантаження на державу та її залежність від зовнішніх кредиторів і донорів. Узагальнено канали зовнішнього впливу, зокрема мобільність капіталу, податкову конкуренцію, наднаціональні фіскальні правила, вимоги МВФ і ЄС, умови програм макрофінансової допомоги тощо. Отримані результати доводять, що фіскальний суверенітет змінює формат від домінування формальної автономії до переважання здатності держави зберігати керованість публічними фінансами.

КУЛЬТУРА ПАРТИСИПАЦІЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ

2026-04-30T06:58:18+03:00

У статті викрито, що сучасна культура розв’язання конфліктів в українських організаціях перебуває на етапі співіснування традиційних авторитарних моделей із новими партисипативними практиками, що формуються під впливом демократизації, цифрової й соціальної трансформації та воєнних викликів. Водночас, відмічено, що попри позитивні тенденції, залишаються проблеми. Подолання цих викликів потребує розвитку інституційних механізмів медіації, системного впровадження партисипативних практик, навчання персоналу та формування культури довіри й співпраці. Обґрунтовано орієнтири та завдання щодо формування й впровадження культури партисипації розв’язання конфліктів в організації, які сприятимуть їх переходу від авторитарних моделей до демократичних практик. Їх реалізація відкриває широкі можливості для розвитку демократизації, довіри, мотивації та інноваційності.

ОЦІНЮВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

2026-04-30T07:02:15+03:00

Актуальність матеріалу наукової статті обумовлена потребою розкрити сучасний стан доходів місцевих бюджетів України. Проаналізовано розмежування окремих видів надходжень між різними рівнями бюджетної системи України. Досліджено динаміку частки доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України. Розглянуто динаміку податкових надходжень місцевих бюджетів України та доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів). Проаналізовано обсяг власних доходів за типами територіальних громад (далі – ТГ), а також обсяг міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам України в регіональному розрізі. На основі узагальнення отриманих статистичних даних визначено основні тенденції формування дохідної частини місцевих бюджетів України в умовах воєнного стану та окреслено проблемні аспекти фінансової спроможності ТГ.

ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

2026-04-30T07:04:45+03:00

У статті обґрунтовано концепцію вартості підприємства як інтегрального показника ефективності фінансової трансформації аграрних компаній у глобалізованому середовищі ринків капіталу. Визначено обмеження традиційних бухгалтерських і фінансових індикаторів, які мають ретроспективний характер і не відображають повною мірою інвестиційний потенціал та ризиковий профіль аграрного бізнесу. Доведено, що вартість підприємства акумулює результати змін у системі обліку, фінансової звітності, структурі капіталу, управлінні грошовими потоками та ризиками. Запропоновано концептуальний підхід до інтегрального оцінювання вартості, що поєднує фінансові результати, прозорість інформації, інституційні умови функціонування та очікування міжнародних інвесторів. Обґрунтовано доцільність використання вартісного підходу як аналітичної основи інтеграції аграрних підприємств до міжнародних ринків капіталу та підвищення їх інвестиційної привабливості.

МЕТОДИКА ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ І СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2026-04-30T07:08:26+03:00

В роботі обгрунтовано методологію оцінювання соціальної відповідальності економічних систем в контексті процесів цифрової трансформації і сталого розвитку. Проведено комплексний аналіз основних принципів соціальної відповідальності в умовах цифровізації. Визначено ключові переваги та цифрові виклики, пов’язані з цими процесами. Запропоновано інтегральний підхід до оцінки соціальної відповідальності на основі урахування соціально-інклюзивних, економічних та екологічних індикаторів. Означені підходи спрямовані на забезпечення інтеграції показників цифрової зрілості з реалізацією цілей сталого розвитку. Це передбачає можливості адаптації стратегічних напрямів суб’єктів господарювання до вимог процесів цифровізації, забезпечення збалансованості інноваційних змін з вирішенням соціальних завдань.