Інклюзія і суспільство

ЕКОНОМІЧНІ УРОКИ УРЯДУ НІМЕЧЧИНИ В ПОДОЛАННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ КРИЗИ ТА ШАНТАЖУ ЗА УМОВ АНТИКОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ

Максим Павлович КИСЕЛЮК — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті аналізується енергетична криза в Німеччині, спричинена деструктивною поведінкою російських постачальників газу. Криза призвела до втрати німецького газового ринку та пошкодження газопроводів Північних потоків. Однак відмова від російського газу позитивно позначилася на біржових цінах газу в Європі. Уряд Німеччини вжив низку заходів для подолання кризи, зокрема й фінансову допомогу та розширення кількості постачальників газу. Також було зроблено акцент на використання відновлювальних джерел енергії й енергоощадних технологій. Ці заходи сприяли зниженню фінансового навантаження на господарство та споживачів енергії. Окрім того, уряд Німеччини надав значну підтримку Україні, як гуманітарну, так і військову, що передбачало надання фінансової допомоги та важкої техніки. Також зазначено важливість швидкості й ефективності в діях уряду під час кризи. Наголошується на необхідності швидкого впровадження реформ і реалізації проєктів. Аналізується використання кризи для прискорення енергетичного переходу та досягнення кліматичної нейтральності раніше запланованих строків. Загалом, описано огляд енергетичної кризи в Німеччині та показано, як уряд упорався із цією ситуацією шляхом ужиття ефективних заходів і використання можливостей для розвитку стійкого енергетичного сектору. Криза стала каталізатором для швидкого зміцнення внутрішнього енергетичного ринку, сприяючи диверсифікації джерел енергії та підтримці відновлювальних джерел. Енергетична криза в Німеччині зумовила серйозні виклики для країни, однак уряд ефективно впорався з ними, реалізуючи стратегічні заходи. Це дозволило забезпечити стабільне постачання енергії для громадян і підприємств, знизити фінансове навантаження на населення та стимулювати перехід до стійкого енергетичного майбутнього. Аналіз також підкреслює важливість міжнародного співробітництва та солідарності у подоланні енергетичних викликів. Підтримка України в цей період відіграє значну роль у розширенні допомоги та дипломатичної підтримки, що є важливим чинником для стабілізації регіональної безпеки.

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ КОНТИНГЕНТУ ЗДОБУВАЧІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті висвітлюється актуальність проблеми формульного фінансування закладів вищої освіти з урахуванням інклюзивності контингенту здобувачів. Проблему висвітлено в контексті розвитку української системи вищої освіти, яка зазнала змін через військові дії та пандемію COVID-19. У статті аналізуються зміни у фінансуванні вищої освіти в Україні, зокрема тимчасове призупинення системи формульного фінансування у 2022 році та її відновлення на початку 2024 року. Особлива увага приділяється викликам, пов’язаним з освітніми можливостями для осіб з особливими потребами, які зазнали зростання через військові дії. Стаття включає аналіз останніх досліджень і публікацій українських учених у сфері інклюзивної освіти та фінансування закладів освіти. Автори пропонують ураховувати інклюзивність як ключовий показник у формульному фінансуванні, виходячи з актуальних даних щодо зростання кількості осіб з інвалідністю та потреби їх інтеграції в суспільство й освітній процес. У статті надано конкретні пропозиції щодо зміни формули фінансування, зокрема й новий показник інклюзивності контингенту здобувачів, і розглянуто особливості вступної кампанії 2024 року. Висновки та перспективи подальших досліджень зосереджені на необхідності адаптації системи фінансування вищих навчальних закладів з урахуванням інклюзивності, ефективності інклюзивної освіти та розроблення комплексних критеріїв для оцінки інклюзивності. Автори підкреслюють важливість дослідження міжнародного досвіду в цій сфері для покращення доступності та якості вищої освіти.

ІДЕЇ РЕФЛЕКТОРНОГО КІЛЬЦЯ (АРКИ) В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ

Наталія Вікторівна ЖИЛЯК, Марина Борисівна ВОЛОЩУК — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглядається історія становлення ідей рефлекторного кільця щодо пояснення поведінки людини. Описані найбільш важливі кроки збагачення наукових уявлень в історії психологічної науки: від рефлекторної дуги до рефлекторного кільця. Розкриті особливості запровадження принципу зворотного зв’язку в керуванні рухами за схемою кільця, що пояснило адекватне визначення стимулу, логічно та природно завершену відповідь. Проаналізовано, як саме схема кільцевої реакції пояснює асимілююче відчуття й інтегруючу функцію образів. Метою дослідження є з’ясування сутності розвитку ідей рефлекторного кільця як схеми взаємозв’язку моторики та психіки. Результати. З’ясовано, що у становленні ідей рефлекторного кільця значна роль належить Р. Декарту, який своїми працями створив потужний стимул для переходу психологічного знання із суто філософських на емпіричні засади, Т. Гоббсу, який створив систему психології, що містить основи для розвитку матеріалістичної детермініської схеми керування поведінкою (асоціації); Г. Лейбніцу, який констатував, що сприймання залежить від досвіду суб’єкта (аперцепція), означив циклічну схему функціонування цього процесу; Д. Берклі, який застосовував схему рефлекторного кільця у своїй теорії, що пояснювала функціонування зору. Однак ідея рефлекторного кільця щодо пояснення поведінки суб’єкта остаточно сформована у працях Дж. Дьюі та інших. Л.В. Чхаідзе розділив рефлекторне кільце на внутрішнє та зовнішнє, оскільки вони відіграють різні ролі в керуванні психомоторними актами людини.

РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В РАМКАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Людмила Миколаївна КОМАРНІЦЬКА — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

З урахуванням глобальних змін у сфері освіти ключовим завданням стає розвиток психологічної компетентності в інклюзивному навчальному середовищі. Було проведено ретельний аналіз, що досліджує ключові аспекти цього питання. У сучасному світі інклюзивну освіту визнано однією з найпрогресивніших і гуманних форм навчання. Історично так склалося, що концепція інклюзивної освіти набула популярності лише у ХХ столітті, але її значення й актуальність надзвичайно високі в сучасних умовах. Основний акцент робиться на тому, що успіх інклюзивного навчання визначається не лише технічними аспектами, але й глибоким розумінням і урахуванням психологічних особливостей кожного здобувача освіти. Тому розвиток психологічної компетентності є ключовим елементом ефективності такої освіти. Критичний аспект підкреслює, що педагоги та психологи, які працюють в інклюзивних середовищах, повинні мати не лише теоретичні знання, але й практичний досвід роботи з різними групами учнів. Це передбачає, що професійна підготовка та постійне професійне самовдосконалення є невід’ємними складовими частинами їхньої роботи. Окрім того, у статті висвітлюється важливість спільної роботи з батьками й опікунами студентів. Спільні з батьками зусилля можуть сприяти забезпеченню психологічної підтримки й ефективному розвитку та навчанню здобувачів освіти. Особлива увага приділяється вивченню методів і технік, що сприяють розвитку психологічної компетентності. Це охоплює використання сучасних педагогічних технологій, психологічних оцінок, тренінгів і семінарів. У контексті глобалізації та міжкультурної взаємодії особлива увага приділяється культурній компетентності педагогів. Розуміння різноманітних культурних і соціальних контекстів сприяє глибшому взаєморозумінню й ефективній взаємодії зі студентами з різних культурних і соціальних середовищ. Узагальнюються перспективи подальших досліджень і надаються рекомендації для практичної реалізації дослідницьких висновків у педагогічній практиці. Важливо підкреслити, що розвиток психологічної компетентності – це постійний і динамічний процес, який потребує аналізу, рефлексії й адаптації до обставин, які постійно змінюються.

ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ, АДАПТАЦІЇ ТА КОРЕКЦІЇ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ОСВІТІ

Тетяна Андріївна МАРЧАК, Валентина Леонідівна ЗАГАЛЕВИЧ — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

Інклюзивна освіта, спрямована на врахування та задоволення освітніх потреб кожного здобувача освіти, незалежно від його індивідуальних особливостей чи освітніх можливостей, стає важливим аспектом сучасного освітнього процесу. У контексті інклюзивної освіти постає необхідність удосконалення технологій психологічного супроводу для забезпечення ефективної ресоціалізації, адаптації та корекції студентів з різними освітніми потребами. Мета статті полягає в розгляді й обґрунтуванні технології психологічного супроводу ресоціалізації, адаптації та корекції студентів у контексті інклюзивної освіти. Вивчення цієї теми не лише визначає перспективи розвитку освітнього середовища, але і зробить вагомий внесок у формування та реалізацію педагогічних стратегій для кращої відповідності потребам сучасного інклюзивного освітнього процесу. Інклюзивна освіта, орієнтована на забезпечення доступу до якісної освіти для всіх здобувачів, передбачає комплексний підхід до ресоціалізації, адаптації та корекції студентів з різними освітніми потребами. Для розуміння суті цих процесів важливо визначити терміни та їхні ролі в інклюзивній освіті. Наукова новизна полягає у вивченні й аналізі використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій у психологічному супроводі, що дозволяє створювати інноваційні методи індивідуального підходу до здобувачів освіти, забезпечувати їм максимально ефективні умови для розвитку, ресоціалізації, адаптації та корекції, а також упровадження унікальних методик та інструментів для оцінки ефективності психологічного супроводу в інклюзивній освіті, які враховують специфіку освітніх потреб здобувачів освіти з різними освітніми потребами. Такий підхід дозволить удосконалювати наявні методики й уможливить поглиблене вивчення психологічних аспектів інклюзивної освіти, сприятиме створенню оптимальних умов для навчання та розвитку здобувачів освіти з різними освітніми потребами. Технології психологічного супроводу в інклюзивній освіті відіграють важливу роль у ресоціалізації, адаптації та корекції здобувачів освіти з різними освітніми потребами. Упровадження інноваційних підходів у психологічному супроводі сприяє покращенню якості освіти для здобувачів з особливими освітніми потребами. Розроблення методик та інструментів для оцінки ефективності психологічного супроводу дозволяє здійснювати системний моніторинг і вдосконалення підходів. Вивчення психологічних аспектів адаптації в інклюзивному середовищі допомагає усвідомленню та врахуванню індивідуальних потреб здобувачів освіти. Підкреслюється важливість упровадження систем моніторингу та звітності для забезпечення динамічного аналізу психологічного стану здобувачів освіти та вчасного реагування на зміни. Ці аспекти сприяють створенню ефективної інклюзивної освітньої системи, спрямованої на повноцінний розвиток кожної особистості.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОГО КОМПОНЕНТУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Олена Михайлівна АКІМОВА — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації корекційно-розвиткового компонента: загальну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента: «Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційно-розвиткового компонента інклюзивного навчання». Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо.

МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ ЯК ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ В ОСВІТІ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Руфіна Олегівна ДОБРОВОЛЬСЬКА — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано стан розвитку музичної терапії в Україні як здоров’язбережувальної технології. У соціокультурному просторі інформаційного суспільства у ХХІ столітті посилюється інтерес науки та практики до розв’язання проблем кризових станів, у які потрапляє людина в обставинах війни й інших кризових ситуацій; збереження психоемоційного здоров’я, використання тих технологій профілактики синдрому емоційного вигорання, які створюють комфортні об’єктивні умови для емоційно-психологічної саморегуляції, забезпечують емоційну стабільність особистості та є важливим чинником у досягненні успіхів. Саме інформаційне суспільство характеризується зростанням потоку інформації, великою кількістю кризових ситуацій, прискоренням темпів суперечливого життя сучасної людини, тому інтенсивність комунікативних зв’язків, пов’язаних із негативом, впливає на психологічне здоров’я людини, якість її життя, душевний баланс і благополуччя, рівновагу та гармонію, здатність до подолання стресу, підтримку працездатності в різних сферах життя та професійної діяльності. У статті акцентовано виокремлення музичної терапії як здоров’язбережувальної технології країн Європи та Сполучених Штатів Америки в самостійний підрозділ нашого наукового дослідження, яке зумовлено нижчезазначеним. Перша умова – це підвищений запит сучасного суспільства на впровадження теоретичних досліджень науковців у практику збереження здоров’я громадян, підвищення їхньої професійної активності, культурного й освітнього рівнів саме у країнах Європи та Сполучених Штатів Америки. Друга умова – це спроба дослідників музичної терапії перейти від теорії музичної терапії до використання інновацій у галузі мистецтва на практиці; науково осмислити теоретичні та практичні проблеми, які потребують розв’язання. Доведено, що актуальність зазначеної проблеми загострює те, що питання застосування музичної терапії у професійній діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування в університетах Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки не мали належного відображення в наукових працях. А в соціокультурному й освітньому просторі України проблемі використання музичної терапії та підготовці для цього фахівців мистецького спрямування донедавна зовсім не приділялась увага.

УПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ІНКЛЮЗИВНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Людмила Анатоліївна КУШНІР, Тетяна Михайлівна КУШНІР — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто перспективи впровадження європейських стандартів у сфері інклюзивної вищої освіти в Україні. Підкреслено значущість міжнародних норм як основи для розроблення внутрішнього законодавства, що відповідає сучасним стандартам інклюзивності. У контексті сучасних викликів, пов’язаних із війною, питання забезпечення доступності вищої освіти набуває особливого значення, оскільки зростає кількість осіб, які користуються освітніми послугами та потребують оперативного, системного та гнучкого реагування на їхні індивідуальні освітні проблеми та потреби. За допомогою нормативних і законодавчих реформ інклюзивна модель освіти стає дедалі більш реальною за умови правильного розуміння суті та необхідності інклюзії всіма учасниками освітнього процесу та суспільством узагалі. У статті проведено аналіз міжнародних і українських правових документів у трьох аспектах, як-от: відповідність, виклики, зумовлені впровадженням європейських стандартів в інклюзивну вищу освіту, та можливості використання міжнародних норм у вдосконаленні законодавства України. Мета статті полягає у сприянні формуванню ефективних стратегій і політик вищої освіти в Україні на основі міжнародного досвіду. Акцентовано на доцільності розроблення законодавчих механізмів, які сприяли б реалізації інклюзивної вищої освіти в Україні, беручи до уваги ключові аспекти використання міжнародних норм. Автори звертають особливу увагу на те, що Україна повинна уникати неоднозначності у визначенні термінів і термінології, особливо в контексті інклюзивної вищої освіти. Це передбачає не лише класифікацію «осіб з особливими освітніми потребами» за інвалідністю, але й урахування більш широкого спектра осіб, які можуть потребувати індивідуалізованого та гнучкого підходу до навчання та психологічної підтримки. Підкреслюється, що впровадження рівного та доступного інклюзивного освітнього середовища вимагає спільних зусиль країни щодо законодавчого нормування й активної уваги європейської спільноти в покращенні наявних політик, з урахуванням принципу рівних можливостей для країн з різним рівнем розвитку.

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Бай ЦЗІШЕН — Wed, 27 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті акцентовано увагу на концепції розвитку інноваційної методичної діяльності вихователів закладів дошкільної освіти. Вихователь закладу дошкільної освіти має володіти професійно значущими особистими якостями, удосконалити навчально-пізнавальну діяльність на основі організації самостійної діяльності дітей у навчально-виховному процесі, підвищення ефективності діяльності виховного процесу та формування виховного середовища. Для цього необхідно володіти інноваційними сучасними методами, регулярно вивчати передовий досвід, досягнення науки та технології, застосовувати їх у своїй діяльності, спиратися на існуючі виховні та нормативно-правові критерії у вирішенні різноманітних питань і проблем, пов’язаних із виховним процесом, які репрезентують професійну компетентність і методичну підготовку вихователів закладів дошкільної освіти. Досліджено інноваційні процеси в системі освіти з погляду необхідності продовження її модернізації. Для переходу суспільства до інноваційного освітнього режиму першочерговим завданням є готовність фахівця до нововведень, де поєднуються теоретичні знання (сучасні психолого-педагогічні концептуальні підходи), методологічні знання (загальні принципи вивчення освітніх явищ, закономірності процесу соціалізації вихованців) і технологічні знання (традиційні, інноваційні освітні технології). Розкрито зміст поняття «інновація». Наголошено на особливостях інноваційної діяльності у сфері освіти. Трактується стратегічна мета дошкільної освіти. Інноваційні педагогічні технології визначаються як технології використання, створення, поширення та впровадження нових технологій. Виокремлено види інноваційних технологій. Автором запропоновано методологічні основи побудови концепції розвитку інноваційної методичної діяльності педагогів закладів дошкільної освіти: обґрунтовано системний, синергетичний, аксіологічний, акмеологічний, андрагогічний і компетентнісний підходи; позначені принципи побудови концепції.