Інклюзивна економіка

ПРОЄКТНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ЗЕЛЕНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

А. В. Андрейченко — 2026-06-29

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо впровадження проєктного управління розвитком територіальних громад в умовах зеленої трансформації з акцентом на соціальній згуртованості та дизайн-мисленні. Застосовано методи системного аналізу, узагальнення наукових джерел і порівняльного аналізу міжнародного досвіду. Теоретичною основою роботи є концепції сталого управління проєктами, дизайн-мислення та соціальної згуртованості. Емпіричну базу становлять дані ЄС, міжнародних організацій і публікації у виданнях Scopus та Web of Science. Зелена трансформація розглядається як системний перехід до низьковуглецевої економіки на місцевому рівні. Розкрито роль дизайн-мислення як людиноцентричного доповнення до класичного проєктного управління та запропоновано авторський п’ятифазний проєктний цикл і відповідний інструментарій.

ГЕНЕЗА СТАНОВЛЕННЯ КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

О. М. Бачинська — 2026-06-29

У статті здійснено теоретико-історичний аналіз генезису кластерної теорії в контексті еволюції економічної думки, просторової організації виробництва та інноваційного розвитку. Обґрунтовано еволюційний характер формування кластерної парадигми від ідей Й. Тюнена, А. Маршалла та Й. Шумпетера до теорій полюсів зростання Ф. Перру і кумулятивного розвитку Г. Мюрдала. Показано інтерпретацію кластерів як соціально вбудованих мереж у працях Дж. Бекаттіні та М. Грановеттера. Доведено систематизуючу роль М. Портера у формуванні цілісної моделі кластера як інструменту конкурентоспроможності. Узагальнено сучасні вітчизняні підходи до питання кластеризації – модель «5-G» М. Войнаренка та інституційні інтерпретації Ю. Ульянченка. Зроблено висновок щодо ефективності інноваційно-кластерної моделі та механізму кластерного відновлення на засадах економічної резилієнтності для сталого розвитку країни.

ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ОВДП УКРАЇНИ

М. І. Бондар — 2026-06-29

У дослідженні застосовано економетричні методи аналізу часових рядів які передбачають статистичне опрацювання динамічних даних щодо обсягів інвестицій суб’єктів господарювання (юридичних осіб) в ОВДП України та факторів, що впливають на їхню інвестиційну активність. Предметом дослідження є економічні закономірності, фактори та статистичні взаємозв’язки, що визначають рівень залученості вітчизняних суб’єктів господарювання (юридичних осіб) в ОВДП України які знаходяться в обігу, за номінально-амортизаційною вартістю. У роботі представлено застосування економетричного моделювання як інструмент прогнозу залученості юридичних осіб в ОВДП України. Окреслена модель виступає спробою прогнозувати обсяги фінансових інвестицій у взаємозв’язку з кількісними та якісними ринковими факторами впливу.

ІНТЕГРАТИВНІ МОДЕЛІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ РИЗИКІВ

М. М. Вакулич — 2026-06-29

У статті розглядаються інтегративні моделі антикризового управління як ефективний інструмент забезпечення стійкості промислових підприємств в умовах зростаючих глобальних ризиків. Автор аналізує сучасні підходи до антикризового менеджменту, звертаючи особливу увагу на комплексність та міждисциплінарність моделей, що поєднують фінансові, організаційні, технологічні та соціальні аспекти управління. Запропоновано концептуальну модель інтегративного антикризового управління, яка включає в себе системний аналіз зовнішніх і внутрішніх ризиків, механізми раннього виявлення кризових симптомів, адаптивні стратегії реагування та інструменти моніторингу ефективності прийнятих заходів. Стаття буде корисною для управлінців, науковців та експертів у галузі економіки і менеджменту, які займаються питаннями ризик-менеджменту та стійкого розвитку бізнесу.

ІНТЕГРОВАНИЙ ОБЛІК МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЛОГІСТИКИ В ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

С. І. Василішин — 2026-06-29

У статті досліджено теоретичні та методичні засади інтеграції маркетингової діяльності та логістики в системі зовнішньо-економічної діяльності аграрних підприємств в умовах диджиталізації. Розглянуто взаємозв’язок маркетингу та логістики як складових системи управління підприємством, визначено їх роль у формуванні та реалізації зовнішньо-економічних операцій. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції зазначених процесів. Обґрунтовано необхідність формування інтегрованої обліково-аналітичної системи як ключового елементу забезпечення ефективності управління. Визначено вплив цифрових технологій на трансформацію обліку, маркетингу та логістики. Запропоновано узагальнену модель інтеграції зазначених процесів.

ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ДЕОКУПАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ

В. Д. Дзега — 2026-06-29

У статті досліджено особливості функціонування органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та деокупації територій. Проаналізовано трансформацію їх повноважень, інституційних механізмів і управлінських підходів у контексті сучасних безпекових викликів. Визначено ключові організаційні та ресурсні проблеми, що впливають на ефективність діяльності на місцевому рівні. Розкрито специфіку функціонування органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях та обґрунтовано поетапний підхід до відновлення їх діяльності. Систематизовано напрями та механізми післявоєнного відновлення, що враховують інституційні, економічні та соціальні аспекти розвитку територіальних громад. Запропоновано концептуальні підходи до удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування в умовах посткризового розвитку.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

А. Ю. Жуковська — 2026-06-29

У статті досліджено роль цифрових технологій у забезпеченні інклюзивності освітніх послуг в умовах війни, вимушеної освітньої мобільності, руйнування освітньої інфраструктури та розвитку штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність розширеного трактування інклюзивності освіти як здатності освітньої системи забезпечувати доступність, безперервність, адаптивність і варіативність навчання для різних категорій здобувачів освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій за функціональним призначенням та визначено їхню роль у подоланні просторових, організаційних, комунікаційних, фізичних і мовних бар’єрів. Проаналізовано практику використання цифрових інструментів у закладах освіти України. Визначено вплив штучного інтелекту на трансформацію цифрових технологій та окреслено умови його ефективного й етичного застосування для формування інклюзивного цифрового освітнього середовища.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕКЛАМНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

І. І. Каліна — 2026-06-29

Трансформація рекламного бізнесу в умовах цифрової економіки є одним із ключових процесів сучасної економічної реальності, що зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій, зміною поведінки споживачів та глобальними кризовими явищами. В Україні ця проблема набуває особливої гостроти через поєднання наслідків повномасштабної війни, економічної нестабільності та прискореної цифровізації. У науковому плані недостатньо досліджено специфіку адаптації рекламних підприємств в умовах воєнної економіки, поєднання кризових і технологічних факторів, довгострокові наслідки цифрової залежності та формування гібридних моделей. Тому вивчення трансформації рекламного бізнесу в цифровій економіці є актуальним для розробки стратегій стійкості, оптимізації витрат і підвищення конкурентоспроможності галузі в Україні та світі.

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ «ЗЕЛЕНИХ» І ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА

М. І. Карлін — 2026-06-29

В статті аналізується вплив війни росії проти України та військового конфлікту США та Ізраїлю проти Ірану на значне загострення світових фінансових проблем, насамперед щодо фінансування енергетичних потреб в світі. Авторами досліджуються особливості взаємодії «зелених» та публічних фінансів у провідних країнах світу, що дозволяють останнім швидше подолати наслідки подорожчання цін на традиційні енергетичні ресурси в умовах нестабільності світового фінансового середовища. В статті обґрунтовується необхідність використання в Україні досвіду провідних країн світу з фінансування розвитку відновної енергетики на всіх рівнях управління. Авторами наголошується на використанні різних «зелених» фінансових інструментів в Україні для прискорення відновлення економіки нашої країни в умовах нестабільності світового фінансового середовища.

ГАРМОНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ ВІДПОВІДНО ДО МСФЗ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Т. Г. Китайчук — 2026-06-29

У статті досліджено особливості обліку інвестиційної нерухомості в Україні в умовах гармонізації національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами фінансової звітності. Проведено порівняльний аналіз підходів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» та міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 40 «Інвестиційна нерухомість» щодо визнання, оцінки та відображення інвестиційної нерухомості у фінансовій звітності. Визначено ключові відмінності у застосуванні моделей оцінки, зокрема справедливої вартості, та їх вплив на фінансові результати підприємств. Обґрунтовано основні проблеми гармонізації, пов’язані з недостатнім розвитком ринку оцінки, впливом податкового регулювання та обмеженим застосуванням професійного судження. Запропоновано напрями вдосконалення облікової практики в Україні.

СТРАТЕГІЯ АКТИВІЗАЦІЇ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НА ЗАСАДАХ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

В. Ю. Конопкін — 2026-06-29

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти формування стратегії активізації інструментів управління організаціями на засадах соціального підприємництва в Україні в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано актуальність розробки стратегії з урахуванням зростання соціальних викликів та обмеженості ресурсів. Визначено особливості управління соціальними підприємствами, їх відмінності від традиційних організацій, а також специфіку функціонування в умовах невизначеності. Розкрито структурні складові стратегії, зокрема принципи, фактори впливу, стратегічні цілі, інструменти, суб’єкти, алгоритм реалізації та очікувані результати. Проведенo SWOT-аналіз розвитку соціального підприємництва в Україні, що дозволило визначити його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, а також сформувати стратегічні напрями реагування. Обґрунтовано комплекс інструментів активізації управління, що забезпечують соціальний вплив та економічну стійкість. Доведено, що реалізація стратегії сприятиме розвитку суспільства, підвищенню стійкості організацій та інтеграції у процеси відновлення України.

ІНКЛЮЗИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ В СУСПІЛЬСТВІ

О. В. Красота — 2026-06-29

Дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню інклюзивного підприємництва як стратегічного інструменту відновлення суспільної довіри. У роботі концептуалізовано сутність інклюзивного підприємництва та визначено його основні відмінності від традиційної та соціальної моделей. Проаналізовано категорію «довіра» як специфічного економічного активу, що визначає стійкість бізнесу, насамперед через мінімізацію трансакційних витрат. Особливу увагу приділено ідентифікації бар’єрів, з якими стикаються вразливі верстви населення (ветерани, ВПО, особи з інвалідністю), та визначенню механізмів їхньої реінтеграції у професійне середовище. Виявлено ризики імітації інклюзії та їхній деструктивний вплив на репутаційний капітал компаній. Сформульовано стратегічні рекомендації щодо впровадження принципів чесності та партисипації. Обґрунтовано візію інклюзивного підприємництва як фундаменту соціальної згуртованості та інституційної резильєнтності в контексті повоєнного відновлення України.

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ У СТРАТЕГІЧНИХ КОРПОРАТИВНИХ ФІНАНСАХ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛІНГУ, ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Г. О. Кришталь — 2026-06-29

Авторами розкрито функціональну роль проєктного фінансування через призму алокаційної, дисциплінуючої, сигнальної та адаптивної функцій, що формують нові можливості для підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства. Систематизовано ключові загрози фінансовій безпеці суб’єктів господарювання та визначено їх вплив на фінансову стійкість підприємств. Доведено, що в умовах проєктного фінансування контролінг набуває особливого значення як інструмент координації фінансових процесів, що забезпечує моніторинг реалізації проєктів, контроль грошових потоків та підтримку прийняття управлінських рішень. Авторами узагальнено підходи до управління ризиками інвестиційних проєктів, зокрема проактивний, адаптивний, диверсифікаційний, контрактний та інтегрований, які дозволяють мінімізувати негативний вплив невизначеності на результати діяльності підприємства. Сформовано концептуальні засади використання проєктного фінансування у системі стратегічних фінансів, що базуються на пріоритеті фінансової безпеки, локалізації ризиків та впровадженні механізмів контролінгу.

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ФІНАНСОВИХ ЕКОСИСТЕМ

С. О. Кузнецова — 2026-06-29

Сучасний етап розвитку фінансових ринків характеризується переходом від ієрархічних моделей до мережевих екосистем під впливом FinTech, DLT та Big Data. Класичні теорії (CAPM, гіпотеза ефективного ринку) неспроможні пояснити динаміку гіперзв’язаних ринків, що вимагає екосистемного підходу. На основі фундаментальних законів (трансакційні витрати Коуза, мережеві ефекти Меткалфа, модульність Болдвіна-Кларка) доведено, що цифрові фінансові технології радикально знижують витрати, забезпечують стійкість та коеволюцію суб’єктів (банки, fintech, платформи). Синтезовано дефініції та уточнено сутність цифрових фінансових технологій як гетерархічної мережі з коопетицією на стандартизованих інтерфейсах. Для ринків, що розвиваються, стратегічно виправдане гібридне регулювання централізованих/децентралізованих шарів з фокусом на інклюзію, захист даних та стійке зростання.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ: ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ UIF В АРХІТЕКТУРІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Я. Г. Курагеу — 2026-06-29

У статті проведено комплексне дослідження ролі та ефективності фінансових інструментів у забезпеченні інвестиційного розвитку економіки України в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій. Визначено, що фінансові інструменти є ключовим елементом державного фінансового механізму, який забезпечує мобілізацію, розподіл та раціональне використання інвестиційних ресурсів. Проаналізовано динаміку капіталовкладень протягом 2023–2025 рр., що демонструє поступове відновлення активності в стратегічних секторах: ОПК, енергетиці та логістиці. Особливу увагу приділено трансформації інвестиційної архітектури, зокрема переходу від класичного кредитування до механізмів дерискінгу через Ukraine Investment Framework (UIF). Досліджено стан імплементації програм UIF станом на березень 2026 року, висвітлено роль міжнародних гарантій у залученні приватного капіталу та обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правового поля для захисту інвесторів.

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ЯК ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Л. А. Кушнір — 2026-06-29

У статті досліджено трансформаційні процеси, що охоплюють облік і контроль як засадничі функції менеджменту в умовах розбудови цифрового середовища. Розглянуто теоретико-методологічні аспекти переходу від традиційних моделей управління до інтелектуальних цифрових екосистем. Установлено, що під впливом технологій Big Data та Cloud Computing облік трансформується з інструменту ретроспективної реєстрації фактів господарського життя у прогностичну систему підтримки управлінських рішень. Висвітлено роль технології Blockchain у забезпеченні незмінності та прозорості облікових даних, що дозволяє мінімізувати корупційні ризики та підвищити рівень довіри стейкхолдерів. Визначено вплив штучного інтелекту на ідентифікацію аномалій та запобігання ризикам на превентивному етапі. Доведено, що синергія цифрового обліку та контролю в межах ERP-систем нового покоління забезпечує стратегічну стійкість підприємства. Сформульовано висновки щодо пріоритетності інтеграції обліково-контрольних функцій у єдиний цифровий контур організації для забезпечення її конкурентоспроможності в умовах Індустрії 4.0.

ДОТРИМАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ

Г. В. Лещук — 2026-06-29

У статті досліджено обліково-аналітичні та контрольні аспекти розрахунків із заробітної плати у бюджетних установах в аспектах дотримання професійної етики. Розкрито економічну сутність заробітної плати як ключового елемента системи фінансових відносин та важливої складової бюджетних видатків. Обґрунтовано особливості формування та використання фонду оплати праці в умовах кошторисного фінансування. Узагальнено підходи до організації бухгалтерського обліку розрахунків із працівниками відповідно до чинних нормативно-правових актів. Розглянуто роль економічного аналізу у забезпеченні ефективного використання бюджетних ресурсів, а також визначено основні напрями контролю нарахування та виплати заробітної плати. Встановлено взаємозв’язок облікових, аналітичних і контрольних процедур у системі управління витратами на оплату праці та окреслено напрями їх удосконалення.

ІНКЛЮЗИВНА ЛОГІСТИКА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНОЇ РІВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕСУ

Т. В. Наконечна — 2026-06-29

У статті досліджено сутність інклюзивної логістики та її роль у забезпеченні соціальної рівності та ефективності діяльності підприємств. Розглянуто ключові принципи інклюзії: доступність, рівність, адаптивність і цифровізацію, а також основні складові системи – фізичну та інформаційну доступність, соціальну інклюзію і технологічну підтримку. Проаналізовано бар’єри розвитку інклюзивної логістики та сучасний стан її впровадження в Україні. Оцінено міжнародний досвід компаній Amazon, UPS, DHL та FedEx у застосуванні інклюзивних рішень. Визначено напрями розвитку інфраструктури, цифрових технологій та соціальних заходів, що підвищують економічну ефективність, конкурентоспроможність і соціальну відповідальність підприємств.

ІНТЕГРОВАНА ЕКОСИСТЕМА ІНКЛЮЗИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ

С. В. Онищенко — 2026-06-29

У статті обґрунтовано концепцію інтегрованої екосистеми інклюзивного підприємництва для соціально-економічної реінтеграції ветеранів на національному та локальному рівнях. Систематизовано сучасні підходи до формування інклюзивної підприємницької екосистеми, узагальнено міжнародний досвід ветеранської реінтеграції та проаналізовано новітні інституційні зміни в Україні у сфері ветеранської політики й ветеранського підприємництва. Запропоновано концептуальні засади взаємодії держави, громад, фінансових інституцій, освітніх та сервісних організацій, яка поєднує правові, фінансові, реабілітаційні, освітні й мережеві інструменти підтримки. Доведено, що така екосистема має забезпечувати не лише запуск бізнесу, а й стійкість підприємницької траєкторії ветерана, його інтеграцію у цивільне життя та посилення безпеки громад.

СВІТОВИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ

Л. В. Попова — 2026-06-29

Питання вивчення світового досвіду розвитку системи страхового захисту цифрових активів є актуальним по мірі розвитку цифрових технологій, цифрових активів, що зумовлюють появу ризиків. У статті досліджено поняття «цифрові активи», зокрема виокремлено правовий, економічний, технологічний та інноваційний концептуальні напрямки. А також регуляторний, інноваційний та експериментальний підходи зарубіжного досвіду розвитку цифрових активів. Окрему увагу приділено вивчення питання світового досвіду розвитку системи страхового захисту цифрових активів в ряду країнах та провідних компаніях. Зокрема виділено напрямки розвитку страхування в сфері цифрових активів, необхідність розвитку, виходячи із практики втрати внаслідок дії різних ризиків (злом, крадіжка) та зростаючого страхового потенціалу ринку цифрових активів. Узагальнено, що по міру розвитку екосистеми цифрових активів гібридні моделі, що поєднують традиційний андеррайтинг із децентралізованою перевіркою, визначать наступне покоління інновацій у страхуванні. В умовах посилення регуляторного контролю надійна безпека та спеціалізоване страхування стають основою операційної стійкості.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗЕД

К. А. Пилипенко — 2026-06-29

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти цифровізації бухгалтерського обліку, фінансової звітності та оподаткування експортно-імпортних операцій у системі управління ЗЕД. Обґрунтовано роль цифрових технологій у трансформації облікових процесів. Проаналізовано сучасні підходи до автоматизації обліку, впровадження цифрової звітності та використання інструментів управління фінансовими ризиками. Визначено ключові напрями застосування ERP-систем, фінансових технологій, blockchain та аналітики великих даних у бухгалтерському обліку. Виявлено основні проблеми інтеграції облікових, податкових і митних інформаційних систем у сфері ЗЕД. Узагальнено переваги цифровізації. Запропонована модель цифровізації обліку у ЗЕД. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх застосування для підвищення ефективності облікових систем підприємств в умовах цифрової економіки.

МАРКЕТИНГ ЗНАНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВО В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Я. В. Сало — 2026-06-29

У статті розглянуто маркетинг знань в якості інструменту управління розвитком підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано зростання ролі знань, інформації та інтелектуального капіталу у формуванні конкурентних переваг підприємств. Визначено сутність маркетингу знань та його відмінність від традиційного маркетингу, що полягає в орієнтації не лише на просування товарів і послуг, а й на створення, поширення, використання та комерціалізацію знань. Проаналізовано вплив цифрової трансформації на розвиток маркетингу знань, зокрема через використання CRM-, ERP-систем, аналітичних платформ, Big Data та технологій штучного інтелекту. Запропоновано модель трансформації знань у системі управління розвитком підприємства та концептуальну модель інтеграції маркетингу знань у систему управління підприємством.

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА В ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

С. А. Саржинський — 2026-06-29

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти управління ресурсним потенціалом підприємства в умовах впровадження цифрових технологій. Автором визначено ключові особливості трансформації ресурсного потенціалу підприємства під впливом процесів цифровізації. Обґрунтовано, що впровадження цифрових технологій змінює структуру ресурсної бази, механізми управління бізнес-процесами, підходи до прийняття управлінських рішень та принципи стратегічного планування. Ідентифіковано основні внутрішні та зовнішні фактори, що визначають результативність управління ресурсним потенціалом у цифровому середовищі. Автором запропоновано концептуальні напрями удосконалення системи управління ресурсним потенціалом підприємства, які передбачають цифрову модернізацію управлінської інфраструктури, розвиток людського капіталу, впровадження аналітичних систем підтримки управлінських рішень, цифровізацію фінансового управління та інтеграцію підприємства у цифрові бізнес-екосистеми.

РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО КОРПОРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

О. О. Середа — 2026-06-29

У статті досліджено розвиток методології вартісно-орієнтованого корпоративного фінансового менеджменту в умовах поглиблення структурної складності економічного середовища. Обґрунтовано необхідність інтеграції фінансових, ESG та цифрових детермінантів у єдину аналітичну систему створення вартості підприємства. Запропоновано інтегровану модель VBM, у межах якої економічна додана вартість розглядається як функція взаємодії ключових факторів. Визначено причинно-наслідкові механізми впливу ESG через зниження ризику та вартості капіталу, а цифрових технологій - через зменшення інформаційної асиметрії та підвищення якості управлінських рішень. Розроблено підходи до формування ESG- та цифрового індексів і запропоновано економетричні моделі для їх подальшої емпіричної перевірки. Отримані результати формують теоретичну основу для удосконалення системи вартісно-орієнтованого управління підприємствами.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ЯК СИСТЕМА ТА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ІНСТРУМЕНТ ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Г. І. Скиба — 2026-06-29

У статті розглянуто національну економіку як багаторівневу систему, що включає виробничі, фінансові, соціальні підсистеми, функціонуючі в умовах глобалізації, цифровізації та невизначеності. Обґрунтовано, що ефективність управління залежить від якості інформаційного забезпечення, ключову роль відіграє бухгалтерський облік. Доведено, що бухгалтерський облік є не лише системою фіксації господарських операцій, а й інструментом формування аналітичної інформації для управлінських рішень на макро- і мікрорівнях. Визначено основні функції: контрольну, аналітичну та управлінську. Окреслено значення цифровізації, міжнародних стандартів фінансової звітності та прозорості інформації. Наголошено, що трансформаційні процеси потребують посилення ролі бухгалтерського обліку в національній економіці, що сприяє підвищенню ефективності управління та прийняттю обґрунтованих рішень.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

Я. А. Сушарник — 2026-06-29

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти застосування методів математичної статистики для аналізу та прогнозування доходів підприємства. Обґрунтовано, що доходи суб’єктів господарювання формуються під впливом комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів, що зумовлює їхню складну динаміку та потребу у використанні науково обґрунтованих методів оцінювання. Показано, що математична статистика виступає ключовим інструментом формалізації економічних процесів, дозволяючи переходити від описового аналізу фінансових показників до їхнього факторного та прогнозного моделювання. Розкрито сутність основних статистичних підходів, що застосовуються в аналізі доходів підприємства, зокрема описової статистики, аналізу рядів динаміки, кореляційно-регресійного аналізу та методів дослідження часових рядів. Встановлено, що описова статистика забезпечує узагальнення вихідних даних та оцінювання рівня і стабільності доходів, тоді як аналіз динаміки дозволяє виявити тенденції їх зміни у часі. Кореляційно-регресійний аналіз використовується для визначення сили та напряму впливу факторів на формування доходів, а моделі часових рядів дають змогу враховувати трендові, сезонні та випадкові складові економічних процесів. Особливу увагу приділено методам статистичного прогнозування, які базуються на екстраполяції виявлених закономірностей. Розглянуто застосування трендових моделей, експоненційного згладжування, методу ковзної середньої, багатофакторних регресійних моделей та ARIMA-підходів. Підкреслено, що точність прогнозів оцінюється за допомогою показників похибки (MAPE, MAE, RMSE), що дозволяє визначати ефективність моделей та обирати найбільш надійні з них для практичного використання. Узагальнено, що застосування математичної статистики в аналізі доходів підприємства сприяє підвищенню точності фінансового планування, обґрунтуванню управлінських рішень, виявленню прихованих тенденцій, оптимізації ресурсів та зниженню фінансових ризиків. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням економетричних моделей прогнозування та інтеграцією класичних статистичних методів із сучасними цифровими технологіями аналізу даних.

ДИНАМІКА ГРОШОВОЇ МАСИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ІНФЛЯЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

А. О. Тимошенко — 2026-06-29

У статті узагальнено підходи до визначення ролі грошової маси у формуванні інфляції та макроекономічної стабільності в єврозоні. Доведено, що динаміка грошових агрегатів є ключовим індикатором стану грошового ринку, цін і ефективності монетарної політики, впливаючи на сукупний попит, інвестиції та економічне зростання. Підтверджено значущість кількісної теорії грошей для аналізу взаємозв’язку між грошовою пропозицією, швидкістю обігу, рівнем цін і ВВП. Розкрито сутність грошової маси як сукупності ліквідних активів і охарактеризовано агрегати М0–М3, що використовуються ЄЦБ. Аналіз динаміки за 2001–2025 рр. засвідчив стійке зростання грошової маси, особливо після криз і в умовах монетарного стимулювання. Визначено провідну роль агрегату М3 у моніторингу ліквідності. Обґрунтовано, що вплив грошової маси на інфляцію є прямим і опосередкованим та потребує врахування часових лагів і структурних змін.

ЦИФРОВА ЕКОСИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ

А. М. Шандар — 2026-06-29

У сучасному суспільстві цифровізація є невід’ємною частиною життєдіяльності. Для України особливої актуальності набуває організація усебічної підтримки та забезпечення соціального захисту ветеранів війни, у т. ч. у цифровому середовищі. Метою статті є узагальнення наявних цифрових сервісів для забезпечення потреб ветеранів війни та членів їх сімей в Україні. Проаналізовано динаміку індексу е-врядування в Україні у 2003–2024 рр., відзначено помітний розвиток цифрової екосистеми. Аналіз індексу цифрової трансформації в Україні дозволив прослідкувати регіональні відмінності. Авторами досліджено функціональні можливості цифрових сервісів для ветеранів війни у розрізі ключових потреб. Визначено, що сучасна наукова парадигма й державна стратегія зміщується від набору окремих пільг, допомог для ветеранів до людиноцентричної цифрової екосистеми супроводу, що ґрунтується на принципі «єдиного вікна».

МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ У ПТАХІВНИЦТВІ

Д. І. Шеленко — 2026-06-29

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування управлінського обліку на підприємствах птахівництва з урахуванням галузевої специфіки та сучасних умов господарювання. Розкрито особливості птахівництва як високотехнологічної та інтенсивної галузі аграрного виробництва, що зумовлює необхідність формування адаптивної системи управлінського обліку, орієнтованої на повний виробничий цикл. Обґрунтовано механізм формування управлінського обліку, який передбачає інтеграцію функцій обліку, аналізу, контролю та планування, а також деталізацію обліково-аналітичної інформації за технологічними процесами. Запропоновано напрями удосконалення механізму управлінського обліку, зокрема шляхом впровадження ризик-орієнтованого підходу, розвитку системи управлінської звітності, інтеграції бюджетування і контролінгу, а також цифровізації обліково-аналітичних процесів.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТА HR-СТРАТЕГІЙ МАЛИХ ТА СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ В ЕКОНОМІКАХ УКРАЇНИ ТА УГОРЩИНИ

В. Шімон — 2026-06-29

Малі та середні підприємства (МСП) є важливим структурним елементом економік України та Угорщини, відіграючи ключову роль у забезпеченні зайнятості населення, формуванні доданої вартості, розвитку регіональних ринків і підтриманні економічної стабільності, особливо у сферах торгівлі та туризму. Упродовж 2019–2025 рр. діяльність МСП відбувалася в умовах тривалих економічних і соціальних потрясінь, спричинених сукупним впливом пандемії COVID-19, глобальної енергетичної кризи, інфляційних процесів, змін у міжнародних логістичних ланцюгах, а також наслідків російсько-української війни. Вказані чинники істотно трансформували бізнес-середовище, посилили фінансові ризики, поглибили кадрові проблеми та зумовили необхідність перегляду підходів до управління фінансовими ресурсами й людським капіталом. Метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу фінансової ефективності та HR-стратегій малих і середніх підприємств України та Угорщини в умовах кризових трансформацій економіки. Методологічну основу дослідження становлять систематизація сучасних наукових джерел, порівняльний аналіз статистичних даних, а також оцінка особливостей інституційного середовища функціонування МСП у двох країнах. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між фінансовою стійкістю підприємств, управлінням витратами, ліквідністю, диверсифікацією доходів та ефективністю HRM як визначальними чинниками забезпечення організаційної адаптивності. Установлено, що для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності МСП важливого значення набувають стратегічне управління персоналом, утримання кваліфікованих працівників, розвиток гнучких моделей зайнятості та підвищення цифрових компетентностей. Доведено, що угорські МСП отримали більше можливостей для реалізації структурованих антикризових заходів завдяки стабільнішому регуляторному середовищу та підтримці європейських фінансових механізмів, тоді як українські підприємства функціонують в умовах значно вищого рівня невизначеності, воєнних ризиків, дефіциту трудових ресурсів та інституційної нестабільності. Окремо підкреслено зростання ролі цифровізації HR-процесів, дистанційних форматів праці та аналітичних інструментів управління персоналом як факторів підвищення ефективності діяльності підприємств у кризових умовах.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

Н. Я. Шкромида — 2026-06-29

У статті досліджено основні аспекти обліково-аналітичного забезпечення управління витратами виробничого підприємства в умовах екологічної відповідальності бізнесу. Визначено вплив екологічних факторів на формування витрат, що зумовлює необхідність переосмислення підходів до інформаційного забезпечення управлінських рішень. Запропоновано удосконалити облікову систему шляхом запровадження окремого аналітичного субрахунку «Екологічні витрати», із подальшим розподілом за функціональними напрямами. Обґрунтовано доцільність інтеграції екологічного обліку в систему управлінського обліку на засадах сталого розвитку. Розроблено концептуальну модель інтегрованого обліково-аналітичного забезпечення, що поєднує фінансові, екологічні та соціальні показники діяльності. Доведено, що цифровізація обліку та ESG-підходи забезпечують ефективне управління витратами підприємства.

ЕКСПОРТ МАРКЕТИНГОВО-АНАЛІТИЧНИХ ПОСЛУГ У ВОЄННИЙ ЧАС: РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІНДУСТРІЇ МАРКЕТИНГОВИХ ТА РЕКЛАМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Є. В. Шкуров — 2026-06-29

У статті висвітлено експорт маркетингово-аналітичних послуг як прояв резильєнтності української індустрії маркетингових та рекламних досліджень у воєнний час. Актуальність дослідження зумовлена тим, що професійні дослідницькі сервіси створюють нематеріальну цінність через методологію, якість даних, інтерпретацію, етичну роботу з респондентами, цифрову доставку результатів і довіру клієнтів. За умов війни саме такі послуги можуть зберігати міжнародну дієздатність, оскільки їхній експорт менше залежить від фізичної логістики, але потребує високої організаційної гнучкості, технологічної готовності та професійної легітимності. Запропоновано концепцію експортної резильєнтності маркетингово-аналітичної індустрії як багатокомпонентної здатності сектору зберігати міжнародну присутність, підтримувати довіру до якості даних та інтерпретацій, диверсифікувати джерела доходу й розвивати власну методологічну суб’єктність у воєнних умовах. Її ключовими складниками визначено диверсифікацію зовнішніх ринків, професійну стандартизацію, якість даних, цифрову готовність, мережевий і репутаційний капітал, кадрову стійкість, сервісне оновлення та здатність протидіяти технологічним ризикам.

Рецензія на монографію Ніни Петрухи «РЕКОНФІГУРАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ АГРОПІДПРИЄМСТВ У БІОЕКОНОМІЧНІЙ ПАРАДИГМІ НОВОЇ БЕЗПЕКОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА, МОДЕЛЮВАННЯ»

М.М. Тріпак — 2026-06-29

Сучасне розуміння інклюзії в економічній науці давно вийшло за межі її вузького трактування як соціальної участі окремих груп населення або компенсаційної політики щодо вразливих категорій. Інклюзія дедалі більше постає як базова властивість зрілої економічної системи, здатної не відтворювати бар’єри, а усувати їх; не концентрувати ресурси в обмежених центрах зростання, а забезпечувати участь ширшого кола суб’єктів, територій, громад, підприємств і соціальних груп у процесах створення, розподілу й використання економічної вартості. У такому трактуванні інклюзивність набуває статусу методологічного принципу економічної політики, що поєднує соціальну справедливість, безбар’єрність, просторову згуртованість, продовольчу безпеку та довгострокову резильєнтність економічної системи.
Особливої ваги ця проблематика набуває для сільської економіки. Саме сільський простір найчастіше акумулює множинні форми економічного виключення – інфраструктурного, фінансового, демографічного, інституційного, технологічного, освітнього, логістичного, енергетичного й ринкового. Тому інклюзивний сільський розвиток не може зводитися до підтримки агровиробництва як такого. Він передбачає значно ширший порядок денний, тобто включення сільських територій у сучасні ланцюги доданої вартості, доступ агропідприємств до фінансових та інвестиційних ресурсів, формування переробної й енергетичної інфраструктури, збереження людського капіталу на селі, розвиток місцевих сервісів, створення умов для зайнятості, підприємництва, кооперації, інновацій та участі громад у визначенні власної траєкторії розвитку.