Інклюзія і суспільство

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДЕБРИФІНГ ЯК МЕТОД ПСИХОКОРЕКЦІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НА СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ПРИЙОМІ

2026-02-19T08:23:09+02:00

Вступ. Протягом майже чотири воєнний стан в Україні продовжує порушувати життя понад 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб та 6,7 мільйона біженців, серйозно впливаючи на стан психічного здоров’я. Стрес, психологічний тиск, тривале психологічне напруження сьогодні стали невід’ємною складовою життя кожного українця внаслідок постійної загрози життю та здоров’ю. Діти та підлітки особливо чутливі до стресу внаслідок стадій їх розвитку та гостро потребують психологічної підтримки для пом’якшення наслідків стресу. Мета дослідження полягає в оцінці показників психоемоційного стану в дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб на основі мультимодального підходу – психологічного, поведінкового та фізіологічного й визначити ефективність психокорекції виявлених порушень із застосуванням індивідуального психологічного дебрифінгу та позитивної психології для проведення стоматологічного лікування. Наукова новизна. Психологічний метод вимірювання стресу полягав у проведенні анкетування з використанням опитувальника – шкали психологічного стресу Рідер Л. (Reeder L.) (RSI). Оцінка психоемоційного стану дітей продемонструвала превалювання високого рівня стресу (56,5%). Помірний та низький рівень стресу за оціночними балами RSI було визначено в 33,9% та в 9,7% осіб відповідно. Клінічна та клініметрична оцінка якості сну за Піттсбурзьким індексом PSQI показала, що в 85,5% визначався поганий сон із його розладами, тоді як лише в 14,5% дітей за оцінкою глобального бала PSQI показник трактувався як хороший сон. Дослідження за поведінковою модальністю при об’єктивному обстеженні дітей дозволило виявити невербальні емоції, основними проявами яких були понижений емоційний фон, гіпомімія – маскоподібність обличчя, зниження інтонаційного забарвлення мови та сповільненість рухів, і невербальні сигнали дітей передували вербальним знакам. Підтримуюча поведінка інтерв’юера сприяла емоційним проявам дітей і підвищувала інформативність дослідження. За фізіологічною модальністю дослідження біомаркерного профілю стресу – рівнів кортизолу та мелатоніну в слині показало адекватне стрес-індуковане збільшення рівня кортизолу в 3,2 раза та дефіцит мелатоніну, який був у 3,3 раза меншим за референтні значення, що свідчить про хронічний стрес. Проведення психотерапевтичних методів – індивідуального психологічного дебрифінгу та позитивної психології дозволило мінімізувати та пом’якшити стрес, підвищити мотивацію дітей, що допомогло сформувати позитивне відношення до стоматологічного лікування та виконати необхідний об’єм запланованої терапії.Висновки. Отримані дані підкреслюють необхідність мультимодального моніторингу психофізіологічного стану та розробки комплексної програми психологічної допомоги дітям в умовах війни, здатної сприяти збереженню стресостійкості та відновлювати здатність до подолання складних життєвих обставин.

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ДОРОСЛИХ ОСІБ З НАБУТОЮ ВТРАТОЮ ЗОРУ

2026-02-19T10:43:47+02:00

Вступ. Одними з найскладніших викликів сучасного українського суспільства є проблеми, пов’язані з тривогою та депресією. Особливо гострою ця проблематика постає у дорослих осіб із набутою втратою зору, у яких ризик розвитку депресивних станів у 2–3 рази перевищує показники загальної популяції. Втрата зору порушує звичний спосіб життя, призводить до обмеження автономії, змінює соціальні ролі та провокує глибоку емоційну кризу. Мета роботи: дослідити механізми формування депресивних станів у дорослих осіб внаслідок набутої втрати зору та визначення основних чинників, що впливають на процес адаптації до інвалідизації.. Наукова новизна. У статті узагальнено й систематизовано сучасні теоретичні підходи до розуміння депресивних станів при набутій втраті зору на основі когнітивної моделі А. Бека та теорії навченої безпорадності М. Селігмана. Показано специфіку когнітивних спотворень, візуально-пов’язаного дистресу, змін самооцінки та ідентичності в осіб із набутою втратою зору. Систематизовано внутрішні (вік, особистісні риси, копінг-стратегії) та зовнішні (соціальна підтримка, доступність реабілітації, ставлення оточення) чинники адаптації. Окреслено роль адаптивних та неадаптивних копінг-стратегій, а також можливості психотерапевтичних втручань і міждисциплінарного підходу в профілактиці й корекції депресивних станів. Висновки. Отримані результати підтверджують багатофакторність процесу формування депресивних станів при набутій втраті зору та підкреслюють важливість комплексного підходу до психологічної допомоги. Дослідження має практичне значення для розробки науково обґрунтованих програм корекції та реабілітації, підготовки спеціалізованих фахівців, а також впровадження ефективних стратегій профілактики й лікування депресивних станів у осіб із сенсорною інвалідністю.

ФЕНОМЕН ПАНІКИ ТА ГРУПОВА ПОВЕДІНКА В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

2026-02-19T10:55:51+02:00

Вступ. У сучасних умовах зростання кількості надзвичайних ситуацій, соціальних потрясінь та інформаційних загроз феномен паніки набуває особливої актуальності. Паніка розглядається як складний соціально-психологічний процес, що виникає під впливом стресогенних чинників і характеризується швидким поширенням ірраціональних емоційних реакцій у групі. Вивчення механізмів панічних настроїв та особливостей групової поведінки в кризових ситуаціях є важливим для формування ефективних стратегій подолання колективної тривоги та організації чіткої комунікації на рівні спільнот і служб реагування. Аналіз соціально-психологічних закономірностей паніки дозволяє зрозуміти, як індивідуальні переживання перетворюються на масові поведінкові моделі, що впливають на суспільну стабільність та безпеку. Мета полягає у всебічному дослідженні феномену паніки та групової поведінки в кризових ситуаціях через виявлення ключових соціально-психологічних чинників, механізмів поширення панічних реакцій та особливостей колективної взаємодії, що визначають динаміку поведінки групи під впливом загрози. Новизна роботи полягає у комплексному підході до аналізу паніки як інтегрованого феномену, що поєднує емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти. У дослідженні уточнено роль соціальних комунікацій, лідерства та групових норм у формуванні та пригніченні панічних станів, а також підкреслено значення інформаційного середовища як каталізатора або стабілізатора колективних реакцій. Розкрито специфіку механізмів зараження емоціями, групової конформності та розсіювання відповідальності, які визначають характер поведінки великих груп у стресових умовах. Висновки. Проведений соціально-психологічний аналіз засвідчує, що паніка є результатом сукупної дії емоційних імпульсів, когнітивних викривлень та групових динамік, які посилюються в умовах невизначеності та дефіциту достовірної інформації. Розуміння закономірностей панічних процесів дозволяє розробити ефективні моделі кризової комунікації, підвищити психологічну готовність населення та оптимізувати дії служб реагування. Системний підхід до вивчення групової поведінки у критичних ситуаціях сприяє формуванню стратегій, спрямованих на зменшення соціальної напруги, попередження деструктивних реакцій та забезпечення колективної безпеки.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ: МОДЕЛІ, КОНЦЕПЦІЇ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ІНТЕГРАЦІЇ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

2026-02-19T10:59:29+02:00

Вступ. У статті розглядаються теоретичні основи інклюзивної соціалізації як складової сучасного соціального розвитку, акцентуючи увагу на моделях, концепціях і сучасних підходах до інтеграції людей з особливими потребами. Інклюзивна соціалізація розглядається як процес, що забезпечує рівноправну участь усіх членів суспільства в соціальному, освітньому, професійному та культурному житті. Актуальність теми підкреслюється в умовах глобалізації та зростання потреб у створенні інклюзивного середовища, яке враховує інтереси та потреби різних груп населення. Інтеграція людей з особливими потребами є не лише етичним обов’язком, а й необхідною умовою для формування гармонійного і справедливого суспільства. Мета роботи полягає у дослідженні теоретичних засад інклюзивної соціалізації через аналіз основних моделей, концепцій та сучасних підходів, що забезпечують ефективну інтеграцію людей з особливими потребами. Зокрема, увага приділена аналізу медичної, соціальної, екологічної, інтегративної та інклюзивної моделей, а також концепцій, які акцентують увагу на рівності, доступності та толерантності. Наукова новизна роботи полягає у систематизації існуючих моделей і концепцій інклюзивної соціалізації, визначенні їхнього впливу на формування доступного середовища, а також у розробці рекомендацій щодо впровадження інноваційних підходів, таких як універсальний дизайн, цифрові технології та партнерська взаємодія між державою, громадськими організаціями та бізнесом. Висновки. У висновках зазначено, що інклюзивна соціалізація є ключовим фактором у побудові толерантного суспільства, заснованого на принципах рівності та справедливості. Сучасні підходи, зокрема універсальний дизайн, персоналізоване наставництво, цифровізація та просвітницькі ініціативи, значно підвищують ефективність процесів інтеграції. Проте подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці нових моделей, вивченні міжнародного досвіду та впливу інклюзії на соціальний розвиток. Це дозволить створити ефективні механізми, які забезпечать рівноправну участь усіх громадян у житті суспільства.Вступ. У статті розглядаються теоретичні основи інклюзивної соціалізації як складової сучасного соціального розвитку, акцентуючи увагу на моделях, концепціях і сучасних підходах до інтеграції людей з особливими потребами. Інклюзивна соціалізація розглядається як процес, що забезпечує рівноправну участь усіх членів суспільства в соціальному, освітньому, професійному та культурному житті. Актуальність теми підкреслюється в умовах глобалізації та зростання потреб у створенні інклюзивного середовища, яке враховує інтереси та потреби різних груп населення. Інтеграція людей з особливими потребами є не лише етичним обов’язком, а й необхідною умовою для формування гармонійного і справедливого суспільства. Мета роботи полягає у дослідженні теоретичних засад інклюзивної соціалізації через аналіз основних моделей, концепцій та сучасних підходів, що забезпечують ефективну інтеграцію людей з особливими потребами. Зокрема, увага приділена аналізу медичної, соціальної, екологічної, інтегративної та інклюзивної моделей, а також концепцій, які акцентують увагу на рівності, доступності та толерантності. Наукова новизна роботи полягає у систематизації існуючих моделей і концепцій інклюзивної соціалізації, визначенні їхнього впливу на формування доступного середовища, а також у розробці рекомендацій щодо впровадження інноваційних підходів, таких як універсальний дизайн, цифрові технології та партнерська взаємодія між державою, громадськими організаціями та бізнесом. Висновки. У висновках зазначено, що інклюзивна соціалізація є ключовим фактором у побудові толерантного суспільства, заснованого на принципах рівності та справедливості. Сучасні підходи, зокрема універсальний дизайн, персоналізоване наставництво, цифровізація та просвітницькі ініціативи, значно підвищують ефективність процесів інтеграції. Проте подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці нових моделей, вивченні міжнародного досвіду та впливу інклюзії на соціальний розвиток. Це дозволить створити ефективні механізми, які забезпечать рівноправну участь усіх громадян у житті суспільства.

ДОВІРА ЯК ПСИХОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФЕНОМЕН

2026-02-19T11:04:10+02:00

Вступ. У статті здійснено теоретико-концептуальний аналіз довіри як психолого-економічного феномену, що суттєво впливає на взаємодію суб’єктів ринку та споживчу поведінку в умовах невизначеності, ризику й інформаційної асиметрії. Обґрунтовано, що в сучасній економіці, зокрема у сфері послуг, фінансового посередництва та цифрових платформ, можливості повної перевірки якості й намірів контрагента є обмеженими, а тому довіра виступає базовою умовою кооперації та стабільності обміну. Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до трактування довіри, уточнення її структурних компонентів і соціально-інституційних опор, а також формулювання інтегрального визначення довіри як психолого-економічного феномену. Наукова новизна полягає в інтеграції психологічного та економіко-інституційного підходів: довіру подано як поєднання когнітивної оцінки надійності об’єкта, емоційного відчуття безпеки та поведінкової готовності покладатися, що підтримується нормами, санкціями, договором, репутаційними сигналами й регуляторними механізмами. Додатково акцентовано багаторівневість довіри (макро-, мікро- та нанорівні), що дозволяє пояснити взаємозв’язок довіри до інституцій і правил, довіри до організацій та персоніфікованої довіри у взаємодії з клієнтом. Висновки. Доведено, що довіра актуалізується саме за відсутності повного знання та функціонує як форма соціального капіталу, знижуючи трансакційні витрати, підвищуючи швидкість і ефективність обміну та стабілізуючи довгострокові відносини. Показано, що в споживчому вимірі довіра є критичною передумовою лояльності, оскільки формує стійкі очікування щодо чесності, відповідальності й надійності постачальника або бренду, підсилюючи повторний вибір і готовність до співпраці.

ІНФОРМАЦІЙНА АРХІТЕКТУРА ФІНАНСОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ РИНКІВ КАПІТАЛУ

2026-02-19T08:05:30+02:00

Вступ. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується поглибленням глобалізацій- них процесів на ринках капіталу, що обумовлює зростання вимог до прозорості, порівнянності та інституційної узгодженості фінансової інформації суб’єктів господарювання. За таких умов аграрні підприємства, функціо- нуючи у специфічному секторі економіки, інтегруються у глобальний фінансовий простір і водночас зазнають впливу трансформаційних змін у системі фінансового управління та інформаційного забезпечення. Ключовою ін- ституційною передумовою фінансової трансформації аграрних підприємств виступає впровадження міжнарод- них стандартів фінансової звітності, які забезпечують уніфікацію підходів до формування фінансової інформації та її адаптацію до вимог міжнародних інвесторів і кредиторів. Водночас практика функціонування аграрних підприємств засвідчує наявність проблеми фрагментованості облікових, фінансових та аналітичних інформацій- них систем, що ускладнює формування цілісної інформаційної архітектури та знижує ефективність фінансової трансформації. Відсутність інтегрованого підходу до організації інформаційних потоків посилює інформаційну асиметрію, обмежує доступ до ринків капіталу та стримує інвестиційний розвиток аграрних підприємств. У зв’язку з цим актуалізується необхідність теоретико-методичного обґрунтування інформаційної архітектури фінансової трансформації аграрних підприємств у контексті глобалізованого середовища ринків капіталу. Мета статті – є теоретично обґрунтувати роль Міжнародних стандартів фінансової звітності у забез- печенні фінансової трансформації аграрних підприємств та визначити ключові складові інформаційної архітек- тури, необхідної для ефективної інтеграції підприємств аграрного сектору у глобалізоване середовище ринків капіталу. Методологічною основою дослідження є системний та інституційний підходи, що забезпечують комплек- сний аналіз процесів фінансової трансформації аграрних підприємств та формування інформаційної архітек- тури відповідно до вимог МСФЗ. Для аналізу наукових джерел застосовано діалектичний метод, що дозволяє виявити взаємозв’язки між обліковими, аналітичними та звітними процесами. Оцінку нормативно-правового регулювання здійснено за допомогою емпіричного, порівняльного та оцінного методів, а моделювання інформа- ційних потоків – із використанням концептуального моделювання системи фінансової інформації. Узагальнення результатів, формулювання висновків і пропозицій базується на абстрактно-логічному методі, що дозволяє ви- ділити ключові компоненти інформаційної архітектури фінансової трансформації та визначити їх роль у забез- печенні інтеграції аграрних підприємств у глобалізоване середовище ринків капіталу. Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні інформаційної архітектури фінансо- вої трансформації аграрних підприємств як інтегрованої системи взаємодії бухгалтерського обліку, фінансової звітності за МСФЗ, управлінської аналітики та цифрових фінансових технологій. Запропонований підхід роз- ширює традиційне трактування фінансової звітності, розглядаючи її не лише як результат облікового процесу, а як інструмент стратегічної комунікації підприємства з глобальними ринками капіталу. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що фінансова трансформація аграрних підприємств у глобалізованому середовищі ринків капіталу є системним процесом, який потребує формування цілісної інформа- ційної архітектури на засадах МСФЗ та цифрової інтеграції фінансових даних. Запропонована модель забезпе- чує підвищення прозорості, порівнянності та аналітичної цінності фінансової інформації, що сприяє зниженню інформаційної асиметрії та розширенню доступу аграрних підприємств до міжнародних фінансових ресурсів.

ОЦІНКА ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА УКРАЇНИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ SWOT-, PESTEL-АНАЛІЗУ ТА БЕНЧМАРКІНГУ

2026-02-19T08:09:40+02:00

Вступ. Стаття присвячена комплексній оцінці інституційного середовища галузі тваринництва України з використанням сучасних аналітичних інструментів стратегічного планування – SWOT- та PESTEL- аналізів, а також методу бенчмаркінгу. На основі статистичних даних за 2025 рік проведено детальний аналіз динаміки поголів’я великої рогатої худоби та свиней, що дозволяє визначити основні тенденції розвитку секторів ВРХ та свинарства. Встановлено, що домогосподарства продовжують втрачати чисельність поголів’я ВРХ і демонструють низьку ефективність у виробництві молока та яловичини, тоді як промисловий сектор стабілізує виробництво та поступово збільшує свою частку у структурі галузі. Сектор свинарства демонструє поступове відновлення, хоча залишається чутливим до коливань цін на корми, воєнних ризиків та зміни купівельної спроможності населення. Мета роботи. Метою дослідження є оцінка інституційного середовища тваринництва України, виявлення його внутрішніх сильних та слабких сторін, аналіз зовнішніх факторів впливу та визначення стратегічних напрямів підвищення ефективності галузі на основі порівняльного аналізу з міжнародним досвідом (бенчмаркінг). Наукова новизна. У роботі проведено комплексне поєднання SWOT- та PESTEL-аналізів із застосуванням методу бенчмаркінгу для оцінки інституційного середовища галузі тваринництва України. Виявлено ключові внутрішні слабкі сторони, такі як залежність від імпорту кормів та технологій, застарілі виробничі технології, кадровий дефіцит і нерівномірний розвиток регіонів. ПESTEL-аналіз ідентифікував зовнішні фактори, включаючи політичну та економічну нестабільність, соціальні зміни, технологічні прориви у сфері AgTech, екологічні виклики та правові вимоги відповідності європейським стандартам. Бенчмаркінг на прикладі Хорватії дозволив оцінити відповідність української моделі підтримки тваринництва міжнародним стандартам сталого розвитку та інноваційної модернізації. Висновки. Дослідження показує, що підвищення конкурентоспроможності та стійкості галузі тваринництва потребує поєднання внутрішніх ресурсів та зовнішніх можливостей, адаптації управлінських моделей до сучасних інституційних і ринкових умов. Стратегічні напрями розвитку включають цифровізацію виробничих процесів, розвиток державно-приватного партнерства, оновлення генетичного потенціалу тварин, зниження ресурсоємності, зміцнення кооперації та підвищення експортного потенціалу продукції. Стаття є корисним аналітичним матеріалом для державних органів, аграрних підприємств, науковців та експертів, що займаються стратегічним плануванням та післявоєнним відновленням аграрного сектору України.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД АДАПТАЦІЇ СИСТЕМИ КОРПОРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-02-19T08:14:50+02:00

Вступ. У XXI столітті цифрові технології визначають темпи інноваційного розвитку, змінюють структуру виробництва, механізми управління та характер соціально-економічних відносин. Корпоративний менеджмент, як центральна складова системи управління підприємством, зазнає суттєвого впливу цифрових змін, що вимагає адаптації його моделей, процесів і управлінських підходів. Особливої актуальності ця проблематика набуває в умовах постпандемічного відновлення, коли цифрові інструменти стали основою забезпечення стійкості бізнесу. Відтак дослідження міжнародного досвіду цифрової трансформації корпоративного менеджменту є важливим для визначення ефективних моделей управління у цифрову добу. Мета роботи. Метою дослідження є комплексний аналіз процесів трансформації корпоративного менеджменту під впливом цифровізації економіки та виявлення основних тенденцій і моделей управління, що довели свою результативність у міжнародній практиці. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації міжнародного досвіду цифрової трансформації корпоративного менеджменту та виявленні структурно-функціональних змін, спричинених цифровими технологіями. Узагальнено комплекс управлінських інновацій, що визначають нову парадигму корпоративного управління, а саме, перехід від ієрархічних до мережевих структур, заміну контролю автономією, використання великих даних у стратегічному плануванні, інтеграцію ESG-показників у цифрові аналітичні системи. Висновки. Результати дослідження свідчать, що цифровізація стає не лише технологічним, а й соціально-економічним феноменом, який радикально змінює сутність корпоративного менеджменту. Порівняльний аналіз провідних економік показав, що високі позиції у світових рейтингах цифровізації корелюють із гнучкістю організаційних структур, підвищенням продуктивності праці та здатністю компаній до швидкого прийняття рішень. Успішні корпорації демонструють перехід від централізованих до самоорганізованих моделей управління, де ключовим ресурсом стають дані, а головним чинником розвитку є цифрові компетентності персоналу.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА ТА ВИКОРИСТАННЯ АСИСТИВНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-02-19T08:20:04+02:00

Вступ. Розвиток цифрового суспільства посилює потребу в якісній інформатичній освіті для всіх здобувачів, зокрема для учнів з різними освітніми потребами. Інклюзивне середовище вимагає переосмислення традиційних підходів до навчання інформатики через зняття бар’єрів доступності, зниження надмірного когнітивного навантаження, забезпечення альтернативних способів сприйняття, взаємодії та демонстрації результатів. Особливої ваги набуває роль соціального працівника як фахівця, що координує міждисциплінарну взаємодію, підтримує освітню траєкторію здобувача, сприяє соціальній адаптації, комунікації з родиною та командою психолого-педагогічного супроводу. Мета роботи. Обґрунтувати методику викладання інформатики в інклюзивному середовищі на засадах доступності та педагогічної доцільності, визначити функції соціального працівника в організації підтримки здобувачів освіти, а також описати підходи до добору й інтеграції асистивних цифрових технологій у навчальний процес з урахуванням різних освітніх потреб, контексту класу та ресурсних можливостей закладу освіти. Наукова новизна. Запропоновано інтегративний підхід до методики викладання інформатики, у якому поєднано дидактичні рішення (варіативні способи подання матеріалу, диференціацію практичних завдань, поетапність формування навичок, гнучкі формати оцінювання) із соціально-педагогічним супроводом. Уточнено модель взаємодії «вчитель інформатики – соціальний працівник – команда супроводу – родина», де соціальний працівник виступає координатором ресурсів, посередником комунікації та ініціатором середовищних змін. Висновки. Ефективне викладання інформатики в інклюзивному середовищі можливе за умови системного поєднання дидактичної адаптації, універсальних рішень доступності та адресної підтримки. Соціальний працівник підсилює результативність освітнього процесу через координацію супроводу, профілактику ізоляції, розвиток навичок самостійності й цифрової участі здобувача. Асистивні цифрові технології, інтегровані у навчальні завдання та оцінювання, підвищують доступність змісту, сприяють мотивації, залученості та формуванню цифрової компетентності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінюванням ефективності конкретних технологічних рішень у різних категоріях освітніх потреб і розробленням практико-орієнтованих рекомендацій для міждисциплінарних команд.